Здоровый сон - Восточный округ

Ёу!

Я поздно…

Ай, ай, да!

Я поздно ложусь спать, здоровый сон коту под хвост,

Но в 6:30 нужно встать в полный рост, не вешать нос,

Но сложно показать тяжёлым векам кто тут босс.

Нужно тянуть вперёд обоз, а!

Такой район, в котором чистый лифт большая редкость.

Дома возьмут призыв в соревнованиях на ветхость.

Похуй!

Свои пенаты, лабиринты мыслей на века,

В бетон корнями, кулаком в грудь до синяка.

О-о!

День длинный и холодный, как питон.

Как минимум не сгнить, не превратить душу в притон;

При том сохранить себя и близких, остальных, блядь, поделом.

Неся свой крест, не услышать перелом.

Блять!

Слышу, как тянутся жилы… Тщщ…

Чувствую боль, значит жилы живы.

Пожертвую частью себя, но это для наживы,

Чтоб на крючок большой куш, а то дела паршивы.

Жители смотрели свои сны, за окном гуляла гроза.

Еле виден рассвет, я вдруг рано открыл глаза.

Мысль подняться со дна, цепляясь за шанс,

Перелистнуть вчера, найти жизни новый абзац.

Задумался, не завтыкал, запарил кипятка,

Негрустный, ещё сонный, ведь не накрыла тоска.

Дым проник давно, без этого не знаю как.

Запотевали стёкла, хрупко крошился сканк.

Помню надо везде успеть, знаю делов гора.

Но рано ещё посижу, мне пока не пора.

Накинул куртку, вышел на балкон, руку в карман,

Греет загран и манит притяжением разных стран.

Дремлет старый город, но не спит его вокзал.

Чей-то рейс уехал, кто-то снова опоздал.

Надо беречь своё внутри, что не купить за нал.

Эти моменты проходил, мозгом запоминал.

Да, уже другой, но не менял репертуара,

Не мало истоптал пешком Ёбурга тротуаров.

СГ — уже не дом, а андер-база с минибаром.

Налаживаем связь в сетях, выкладываем даром.

Налаживаем связь в сетях, выкладываем даром.

Йоу!

Я пізно…

Ай, ай, так!

Я пізно лягаю спати, здоровий сон коту під хвіст,

Але в 6:30 потрібно стати в повне зростання, не вішати ніс,

Але складно показати важким століттям хто тут бос.

Потрібно тягнути вперед обоз, а!

Такий район, у якому чистий ліфт велика рідкість.

Вдома візьмуть заклик у змаганнях на ветхість.

Похуй!

Свої пенати, лабіринти думок на віки,

В бетон корінням, кулаком в груди до синяка.

О-о!

День довгий і холодний, як пітон.

Як мінімум не згнити, не перетворити душу на притон;

Притому зберегти себе і близьких, інших, блядь, поділом.

Несучи свій хрест, не почути перелом.

Блять!

Чую, як тягнуться жили… Тщщ…

Відчуваю біль, отже жили живі.

Пожертвую частиною себе, але це для наживи,

Щоб на гачок великий куш, а то справи паршиви.

Мешканці дивилися свої сни, за вікном гуляла гроза.

Ледве видно світанок, я раптом рано розплющив очі.

Думка піднятися з дна, чіпляючись за шанс,

Перегорнути вчора, знайти новий абзац життя.

Задумався, не затикав, запарив окропу,

Несумний, ще сонний, адже не накрила туга.

Дим проник давно, без цього не знаю як.

Запотівали шибки, крихко кришився сканк.

Пам'ятаю треба скрізь встигнути, знаю справи гора.

Але рано ще сиджу, мені поки не пора.

Накинув куртку, вийшов на балкон, руку в кишеню,

Гріє закордон і приваблює тяжінням різних країн.

Дрімає старе місто, але не спить його вокзал.

Чий рейс поїхав, хтось знову спізнився.

Треба берегти своє всередині, що не купити за готівку.

Ці моменти проходив, мозком запам'ятовував.

Так, вже інший, але не змінював репертуару,

Немало потоптав пішки Єбурга тротуарів.

СГ — вже не будинок, а андер-база з мінібаром.

Налагоджуємо зв'язок у мережах, викладаємо задарма.

Налагоджуємо зв'язок у мережах, викладаємо задарма.