Нет мест - Восточный округ

Пацан с провинции с простой семьи, имея свои принципы,

Задумал чё-то сделать, чтоб было чем гордиться,

Собрав все мысли воедино, направив амбиции

На то, о чём мечтает он и что ему сниться.

Однажды проснувшись, он выбирает стратегию,

Уходит в путь, где миллион, как он, таких в забеге,

В большой сити, где повсюду расставлены сети,

Где ты приехал в гости, но тебя никто не встретит;

Где есть ходы, но на дверях навешаны замки,

И чтоб имели не тебя, надо иметь мозги,

Где проценты давят, будто зажали в тиски, —

Ебучие трясины, зыбучие пески.

Кто-то давно покинул пределы комфорта,

Кого-то удалили с корта, кого-то в пол мордой,

Кто-то приезжий, и пока почва нетвёрдая.

Быстро летят годы, но он пацан упёртый.

Перед глазами лез, для кого-то нет мест…

Где-то всплакнёт мать, где-то загрустит отец…

Опять замешан в чём-то, снова куда-то полез…

Где-то всплакнёт мать, где-то загрустит отец…

Пока не покорил свой Эверест…

Где-то всплакнёт мать, где-то загрустит отец…

Тонкий лёд под ногами, и ты слышишь треск…

Где-то всплакнёт мать, где-то загрустит отец…

Выбор так себе, и дни толкают дулом в спину,

Жмут к стенки, под расстрелом отбирают стимул.

Кто-то последний шанс, как кость собаке кинул.

Нас всех протестят: тот, кто не справился, тот сгинул.

Нас слишком много, и мест на всех не хватит.

Мысли материальны — эта хуйня не катит.

Один закон: хочешь наверх — ты должен быть голодным,

Быть голодным и свободным.

Это как новый квест — кто-то захочет сыграть.

Это как новый тест, который нужно нам решать.

Так сложно, голова кругом, можно заплутать,

И где-то взгрустнёт батя и заплачет мать.

Кому-то туз маз даст путёвочку к успеху.

Остальных поманит пальцем, мол поднапрягитесь сдэху,

Подскажет пару рыбных мест, ну, чисто так для смеху.

Тут кто-то уже порыбачил и ловить тут нехуй.

Припев:

Перед глазами лез, для кого-то нет мест…

Где-то всплакнёт мать, где-то загрустит отец…

Опять замешан в чём-то, снова куда-то полез…

Где-то всплакнёт мать, где-то загрустит отец…

Пока не покорил свой Эверест…

Где-то всплакнёт мать, где-то загрустит отец…

Тонкий лёд под ногами, и ты слышишь треск…

Где-то всплакнёт мать, где-то загрустит отец…

Пацан з провінції з простої сім'ї, маючи свої принципи,

Задумав щось зробити, щоб було чим пишатися,

Зібравши всі думки воєдино, спрямувавши амбіції

На те, про що мріє він і що йому снитися.

Якось прокинувшись, він обирає стратегію,

Іде в шлях, де мільйон, як він, таких у забігу,

У великій мережі, де всюди розставлені мережі,

Де ти приїхав у гості, але тебе ніхто не зустріне;

Де є ходи, але на дверях навішані замки,

І щоб мали не тебе, треба мати мізки,

Де відсотки тиснуть, ніби затиснули в тиски, —

Єбучі трясовини, хиткі піски.

Хтось давно покинув межі комфорту,

Когось видалили з корту, когось у підлогою мордою,

Хтось приїжджий, і поки ґрунт нетвердий.

Швидко летять роки, але він пацан упертий.

Перед очима ліз, для когось немає місць.

Десь заплаче мати, десь засумує батько.

Знову замішаний у чомусь, знову кудись поліз...

Десь заплаче мати, десь засумує батько.

Поки що не підкорив свій Еверест...

Десь заплаче мати, десь засумує батько.

Тонкий лід під ногами, і ти чуєш тріск…

Десь заплаче мати, десь засумує батько.

Вибір так собі, і дні штовхають дулом у спину,

Тиснуть до стіни, під розстрілом відбирають стимул.

Хтось останній шанс, як кістку собаці кинув.

Нас усіх протестують: той, хто не впорався, той згинув.

Нас занадто багато, і на всіх не вистачить.

Думки матеріальні — ця хуйня не котить.

Один закон: хочеш нагору—ти маєш бути голодним,

Бути голодним і вільним.

Це як новий квест — хтось захоче зіграти.

Це як новий тест, який треба вирішувати.

Так складно, голова кругом, можна запутати,

І десь зануриться батько і заплаче мати.

Комусь туз маз дасть путівку до успіху.

Решту поманить пальцем, мовляв, напрягитеся сдеху,

Підкаже пару рибних місць, ну чисто так для сміху.

Тут хтось уже порибалив і ловити тут нехуй.

Приспів:

Перед очима ліз, для когось немає місць.

Десь заплаче мати, десь засумує батько.

Знову замішаний у чомусь, знову кудись поліз...

Десь заплаче мати, десь засумує батько.

Поки що не підкорив свій Еверест...

Десь заплаче мати, десь засумує батько.

Тонкий лід під ногами, і ти чуєш тріск…

Десь заплаче мати, десь засумує батько.