Тополь - Воровайки

Тополь низко ветки клонит

На ветру качается

Ох, чьё-то сердце, сердце так и стонет

Плачет, разрывается

Ветки воду задевают

От луны река блестит

Ох, чья-то жизнь в игру бедовую играет

Ночью у костра не спит

Припев:

Может мы давно уже забыли

Тех, кого ласкали и любили

Тополь низко ветки клонит, на ветру любовь хоронит,

А чьё-то сердце так и стонет

Тополь низко ветки клонит, на ветру любовь хоронит,

А чьё-то сердце так и стонет

Волны помогают вёслам

Берега качаются

Ох, почему на пристани так поздно

Лампы загораются

У печали нет своей оправы,

Но костёр ещё горит

Ой, кто-то с горя упадёт в нескошенные травы

Опять сердечко заболит

Припев:

Может мы давно уже забыли

Тех, кого ласкали и любили

Тополь низко ветки клонит, на ветру любовь хоронит,

А чьё-то сердце так и стонет

Тополь низко ветки клонит, на ветру любовь хоронит,

А чьё-то сердце так и стонет

На траве блестят росинки

Листья тихо шелестят

Скоро всё замёрзнет, полетят снежинки

Побелеет всё подряд

И тогда в хрусталь прозрачный

Речку закуёт зима

И опять наверное, кто-нибудь заплачет

Одиноко ночью у костра

Припев:

Может мы давно уже забыли

Тех, кого ласкали и любили

Тополь низко ветки клонит, на ветру любовь хоронит,

А чьё-то сердце так и стонет

Тополь низко ветки клонит, на ветру любовь хоронит,

А чьё-то сердце так и стонет

Тополя низько гілки хилить

На вітрі хитається

Ох, чиєсь серце, серце так і стогне

Плаче, розривається

Гілки воду зачіпають

Від місяця річка блищить

Ох, чиєсь життя в гру бідну грає

Вночі біля вогнища не спить

Приспів:

Може ми давно вже забули

Тих, кого пестили і любили

Тополя низько гілки хилить, на вітрі кохання ховає,

А чиєсь серце так і стогне

Тополя низько гілки хилить, на вітрі кохання ховає,

А чиєсь серце так і стогне

Хвилі допомагають веслам

Береги хитаються

Ох, чому на пристань так пізно

Лампи спалахують

У печалі немає своєї оправи,

Але багаття ще горить

Ой, хтось з горя впаде в нескошені трави

Знову серце заболить

Приспів:

Може ми давно вже забули

Тих, кого пестили і любили

Тополя низько гілки хилить, на вітрі кохання ховає,

А чиєсь серце так і стогне

Тополя низько гілки хилить, на вітрі кохання ховає,

А чиєсь серце так і стогне

На траві блищать росинки

Листя тихо шелестіть

Скоро все замерзне, полетять сніжинки

Побіліє все поспіль

І тоді в кришталь прозорий

Річку закує зима

І знову напевно, хтось заплаче

Самотньо вночі біля вогнища

Приспів:

Може ми давно вже забули

Тих, кого пестили і любили

Тополя низько гілки хилить, на вітрі кохання ховає,

А чиєсь серце так і стогне

Тополя низько гілки хилить, на вітрі кохання ховає,

А чиєсь серце так і стогне