Vicarious Lover - Voices

I’m not

Myself

I am the actor

Waiting

The cues

Unknown direction

From unknown

Directors

Actions that haunt

The invisible audience

See me, In the reflection

As I saw you

This distance means nothing

It has to be nothing

Final performance

Redefine the actions

This distance means nothing

It has to be nothing

Final performance

Redefine the actions

Come back as a flower

Come back as a rose

See me, In the reflection

As I saw you

Through the ageless void

Through the camera eye

We are all the same

We are all the same

I know and you know

This is rehearsed

This is rehearsed

He travels by night,

journeys without destination in cold buses and cold patrons without features

He wonders if indeed they are anything like him without identity or soul,

berift of purpose,

condemned to exist in the small hours.

Not real people at all,

rats and maggots incapable of keeping the rhythm of humanity,

sent alone to survive outside the hive.

Distinct from the dealers, pimps, burglars and filth,

at least they posess a crass purpose,

fighting for urban surival amongst themselves.

Contaminating Lambeth street corners under pestilential night skies they

retreat among dawn light bleeds through clouds and the city stirs from zombie.

Я не

Я сам

Я актор

Очікування

Підказки

Невідомий напрямок

Від невідомого

Директори

Дії, які переслідують

Невидима аудиторія

Побачте мене, у відображенні

Як я бачила вас

Ця відстань нічого не означає

Це повинно бути нічого

Фінальний виступ

Перевизначте дії

Ця відстань нічого не означає

Це повинно бути нічого

Фінальний виступ

Перевизначте дії

Поверніться як квітка

Поверніться як троянда

Побачте мене, у відображенні

Як я бачила вас

Крізь вічну порожнечу

Через око камери

Ми всі однакові

Ми всі однакові

Я знаю, і ти знаєш

Це репетується

Це репетується

Він мандрує вночі,

подорожі без пункту призначення в холодних автобусах і холодних відвідувачів без функцій

Він задається питанням, чи справді вони чимось схожі на нього, без ідентичності чи душі,

невиконання цілі,

засуджених існувати в маленькі години.

Зовсім не справжні люди,

щури та опариші, нездатні утримати ритм людства,

посланий сам вижити поза вуликом.

На відміну від торговців, сутенерів, грабіжників і бруду,

принаймні вони мають грубу мету,

боротьба між собою за виживання міст.

Вони забруднюють кути вулиць Ламбет під чумливим нічним небом

відступ серед світанкового світла кровоточить крізь хмари, а місто збурюється від зомбі.