Девочка из юности - Владимир Бочаров

Девочка из юности стрижечка каре,

Как была прекрасна ты на фоне лета,

Ты осталась в той лихой поре,

А вот я исчез, я потерялся где-то.

Затянуло в омут в эту суматоху дней,

Но ни дня поверь, ни дня не проходило,

Чтобы не вернуться в мыслях к ней,

А душа кричит она тебя забыла.

Королевой ты по улице идёшь,

Не земною красотой мужчин пленяя.

Время то обратно не вернёшь,

Где душой чисты мы, словно жизнь другая.

Девочка из юности стрижечка каре,

Как была прекрасна ты на фоне лета,

Ты осталась в той лихой поре,

А вот я исчез, я потерялся где-то.

Дівчинка з юності стрижечка каре,

Яка була прекрасна ти на фоні літа,

Ти залишилася в тій лихій порі,

А ось я зник, я втратився десь.

Затягнуло в мут у цю метушні днів,

Але ні дня повір, ні дня не проходило,

Щоб не повернутися в думках до неї,

А душа кричить вона тебе забула.

Королевою ти по вулиці йдеш,

Неземною красою чоловіків пленячи.

Час то назад не повернеш,

Де душею чисті ми, наче життя інше.

Дівчинка з юності стрижечка каре,

Яка була прекрасна ти на фоні літа,

Ти залишилася в тій лихій порі,

А ось я зник, я втратився десь.