Mermaid's Wintertale - Visions Of Atlantis

In nights when the moon shines, she’s full of unrest,

because her heart often cries for some gentle caress

When dawn rises up and she takes the first breath

of the new day, she knows that not much she had left

Anywhere else would be more joy to find,

than here in this place where her memories unwind

Of summer that’s gone such a long time ago,

delusions confessed under cold winter snow

I do believe that my life is not mine

I’m weak and I fear that it will take sometime

To find somewhere to be where my heart can be free

For a moment of light surely waits there for me Beyond the endless hallway to the soul

in the most scaring depth of this nightmare’s black hole

gazing at freedom in white, fragile hands,

she takes a first look at the first time she’ll dance

His divine embrace will enchant this occasion,

his kiss will bring her to her knees if she dares,

to open the gates to her most inner self,

she will get more than ever she dreamt

Without a trace of a sound I will leave

and find love in the arms of the man of my dreams

A sailor, a fisher, a child of the sea

Doesn’t matter, as long he’s gentle to me…

Would anybody ever care for me?

For a girl that lives beneath the sea?

Would anybody ever hold my hand?

For a moment, for a while

Вночі, коли світить місяць, вона сповнена неспокою,

бо її серце часто плаче за якусь ніжну ласку

Коли сходить світанок і вона робить перший вдих

у новому дні вона знає, що їй залишилося небагато

У будь-якому іншому місці було б більше радості знайти,

ніж тут, у цьому місці, де розкручуються її спогади

Літо, яке минуло так давно,

марення зізналися під холодним зимовим снігом

Я вірю, що моє життя не моє

Я слабкий і боюся, що це займе якийсь час

Знайти місце, де моє серце може бути вільним

Бо мить світла неодмінно чекає там на мене За нескінченним коридором до душі

у найстрашнішій глибині чорної діри цього кошмару

дивлячись на свободу в білих тендітних руках,

вона вперше дивиться на перший раз, коли танцюватиме

Його божественні обійми зачарують цієї нагоди,

його поцілунок поставить її на коліна, якщо вона посміє,

відкрити двері до її внутрішнього я,

вона отримає більше, ніж коли-небудь мріяла

Без сліду звуку я піду

і знайти кохання в обіймах чоловіка моєї мрії

Моряк, рибалка, дитя моря

Неважливо, доки він ніжний до мене…

Чи хтось коли-небудь подбає про мене?

Для дівчини, яка живе під морем?

Хтось колись тримав би мене за руку?

На мить, на час