The Poem - Visions Of Atlantis

I’m sitting here in an empty room,

I’m writing a poem now to you,

It’s time to think about what we had.

And when the sun is going down,

All my feelings come around,

I’m so sorry, cause you’re dead.

If I could tell you all the pain I feel

And all the sorrow grows tonight.

Why did you leave me here alone?

Why did you leave me on my own?

Was it time we just had borrowed?

Was it our destiny,

Or just my final fantasy?

And I’m left behind in sorrow, and pain…

Smoke and gloom are in the air,

And your shades are everywhere,

Now I’ve learned the world called dying.

I’ll put a rope around my neck,

And at last I’m looking back,

To give up life is my defense.

Do you know another way?

Please come back and tell me how to stay.

And…

Why did you leave me here alone?

Why did you leave me on my own?

Was it time we just had borrowed?

Was it our destiny,

Or just my final fantasy?

And I’m left behind in sorrow, and pain…

These final cries I write for you,

All my pain cries out for you.

These final tears are she’d for you,

All my pain cries out for you.

And…

Why did you leave me here alone?

Why did you leave me on my own?

Was it time we just had borrowed?

Was it our destiny,

Or just my final fantasy?

And I’m left behind in sorrow, and pain…

Why did you leave me here alone?

Why did you leave me on my own?

Was it time we just had borrowed?

Was it our destiny,

Or just my final fantasy?

And I’m left behind in sorrow…

Я сиджу тут, у порожній кімнаті,

Зараз я пишу вам вірш,

Настав час подумати про те, що у нас було.

І коли сонце заходить,

Усі мої почуття приходять,

Мені так шкода, бо ти помер.

Якби я міг розповісти вам весь біль, який я відчуваю

І все горе росте сьогодні вночі.

Чому ти залишив мене тут одного?

Чому ти залишив мене саму?

Чи настав час, коли ми просто позичили?

Чи була наша доля,

Або лише моя остання фантазія?

І я залишився в смутку й болі…

У повітрі дим і морок,

І твої відтінки всюди,

Тепер я дізнався про світ, який називається вмиранням.

Я одягну мотузку на шию,

І нарешті я озираюся назад,

Відмовитися від життя – це мій захист.

Чи знаєте ви інший спосіб?

Будь ласка, поверніться і скажіть мені, як залишитися.

І…

Чому ти залишив мене тут одного?

Чому ти залишив мене саму?

Чи настав час, коли ми просто позичили?

Чи була наша доля,

Або лише моя остання фантазія?

І я залишився в смутку й болі…

Ці останні крики я пишу для тебе,

Весь мій біль плаче за тобою.

Ці останні сльози вона хотіла б для тебе,

Весь мій біль плаче за тобою.

І…

Чому ти залишив мене тут одного?

Чому ти залишив мене саму?

Чи настав час, коли ми просто позичили?

Чи була наша доля,

Або лише моя остання фантазія?

І я залишився в смутку й болі…

Чому ти залишив мене тут одного?

Чому ти залишив мене саму?

Чи настав час, коли ми просто позичили?

Чи була наша доля,

Або лише моя остання фантазія?

І я залишився в смутку…