Home - Villagers

The night’s synthetic half-light

Rolls over your steering wheel

I’m closing my eyes just for a while

(Can you call me when we’re almost halfway)

The house — the first thing I see

Filled up with a family

Surrounded by city and by sea

(Can you call me when we’re almost halfway)

Will you wake me when we’re almost halfway

I don’t wanna take this trip alone

A saint is chasing a snake

For everybody’s sake

And so they go burning cars

(Can you call me when we’re almost halfway)

The mother prepares the weapon

Before handing it to son

Who watches as daddy runs

(Can you call me when we’re almost halfway)

Will you wake me when we’re almost halfway

I don’t wanna take this trip alone

Cause I’d never reach my home

The flames wander through the city

And set fire to the sea

Then out of the blaze appears a face

(Can you call me when we’re almost halfway)

A girl with a look in her eyes

As if to say, «I despise

Such poisonous family ties»

(Can you call me when we’re almost halfway)

But a poison as sweet as nectar

Could never forget or neglect her

It carries her home and closes her eyes

(Can you call me when we’re almost halfway)

So she goes back under

Swallows the water

Fixes her face like a good little daughter

And follows her family

Who follow a saint and a snake

(Can you call me when we’re almost halfway)

Will you wake me when we’re almost halfway

I don’t wanna take this trip alone

Cause I’d never reach my home

No I’d never reach my home

No I’d never reach my home

Home

(Can you call me when we’re almost halfway)

(Wake me when we’re almost halfway)

(Can you call me when we’re almost halfway)

(Wake me when we’re almost halfway)

(Can you call me when we’re almost halfway)

(Wake me when we’re almost halfway)

(Can you call me when we’re almost halfway)

(Wake me when we’re almost halfway)

Нічний синтетичний напівсвіт

Перекидається через кермо

Я закриваю очі лише на час

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

Будинок — перше, що я бачу

Наповнений сім’єю

Оточений містом і морем

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

Ти розбудиш мене, коли ми майже на півдорозі

Я не хочу здійснювати цю подорож сам

Святий переслідує змію

Заради всіх

І так вони їдуть палити машини

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

Мати готує зброю

Перш ніж передати сину

Хто дивиться, як тато біжить

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

Ти розбудиш мене, коли ми майже на півдорозі

Я не хочу здійснювати цю подорож сам

Тому що я ніколи не доїду до свого дому

Полум’я блукає містом

І підпалив море

Тоді з полум’я з’являється обличчя

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

Дівчина з поглядом в очах

Ніби кажучи: «Я зневажаю

Такі отруйні родинні узи»

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

Але отрута, солодка, як нектар

Ніколи не міг забути чи нехтувати її

Воно несе її додому й закриває очі

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

Тож вона повертається під землю

Ковтає воду

Виправляє обличчя, як хороша маленька донька

І слідує за своєю родиною

Які слідують за святим і змієм

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

Ти розбудиш мене, коли ми майже на півдорозі

Я не хочу здійснювати цю подорож сам

Тому що я ніколи не доїду до свого дому

Ні, я ніколи не доїду до свого дому

Ні, я ніколи не доїду до свого дому

Додому

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

(Розбуди мене, коли ми майже на півдорозі)

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

(Розбуди мене, коли ми майже на півдорозі)

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

(Розбуди мене, коли ми майже на півдорозі)

(Чи можете ви зателефонувати мені, коли ми майже на півдорозі)

(Розбуди мене, коли ми майже на півдорозі)