Дом Восходящего Солнца - Виктор Зинчук

Ходит по свету легенда о том

Что где-то средь горных высот

Стоит, стоит прекраснейший дом

У которого солнце встает

Мне говорила мама о нем,

О доме чудесном о том,

Что отец ушел искать этот дом,

Но так его и не нашел.

И если бы я поверить не смог

Прожил бы всю жизнь без хлопот,

Но я пошел искать этот дом

У которого солнце встает

Я шел через горы, покрытые льдом

Я шел и неделю, и год,

Но я не нашел, не нашел этот дом,

У которого солнце встает

Будь проклят тот дом, опаленный судьбой,

Будь проклята та земля.

Остались на свете лишь мы вдвоем,

Остались лишь ты да я.

Ходит по свету легенда о том,

Что где-то средь горных высот

Стоит, стоит прекраснейший дом

У которого солнце встает

Ходить світом легенда про том

Щось десь серед гірських висот

Варто, стоїть чудовий будинок

У якого сонце встає

Мені говорила мама про нього,

Про будинок чудовий про те,

Що батько пішов шукати цей дім,

Але так його і не знайшов.

І якщо би я повірити не зміг

Прожив би все життя без клопоту,

Але я пішов шукати цей будинок

У якого сонце встає

Я йшов через гори, вкриті льодом

Я йшов і тиждень, і рік,

Але я не знайшов, не знайшов цей будинок,

У якого сонце встає

Будь проклятий той будинок, обпалений долею,

Будь проклята та земля.

Залишилися на світі лише ми вдвох,

Залишилися лише ти, та я.

Ходить світом легенда про те,

Щось десь серед гірських висот

Варто, стоїть чудовий будинок

У якого сонце встає