От крутого бережка - ВИА «Синяя птица»

От крутого бережка

От крутого бережка поперек течения,

Парень к милой девушке плыл порой вечернею.

Cторону не близкую в темноте разглядывал,

Все решил ей высказать, что в душе загадывал.

Все решил ей высказать, что в душе загадывал.

Он куда серьезнее, но сказала девушка:

«Зря ты в пору позднюю плыл с другого бережка,

И слова, что скажешь ты, знаю я заранее,

От тебя их каждая слышит при свидании,

От тебя их каждая слышит при свидании»

Парень речь ту выслушал у речной излучины,

Только весла высушил, снова взял в уключины:

От чужого бережка лодочка отчалила,

Ну зачем ты, девушка, парня опечалила?

Ну зачем ты, девушка, парня опечалила?

Від крутого бережка

Від крутого бережка поперек течії,

Хлопець до милої дівчини плив часом вечірньою.

Сторону не близьку в темряві розглядав,

Все вирішив їй висловити, що в душі загадував.

Все вирішив їй висловити, що в душі загадував.

Він куди серйозніший, але сказала дівчина:

«Дарма ти в пору пізню плив з іншого бережка,

І слова, що скажеш ти, знаю я заздалегідь,

Від тебе їх кожна чує при побаченні,

Від тебе їх кожна чує при побаченні»

Хлопець мову ту вислухав у річкового закруту,

Тільки весла висушив, знову взяв у ключини:

Від чужого бережка човник відчалив,

Навіщо ти, дівчино, хлопця засмутила?

Навіщо ти, дівчино, хлопця засмутила?