Daphne - Vestavill, Уильям Уолтон

When green as a river was the barley

Green as a river the rye

I waded deep and began to parley

With a youth whom I heard sigh

«I seek,» said he, «a lovely lady

A nymph as bright as a queen

Like a tree that drips with pearls her shady

Locks of hair were seen

And all the rivers became her flocks

Though their wool you cannot shear, —

Because of the love of her flowing locks.

.

The kingly Sun like a swain

Came strong, unheeding of her scorn

Bathing in deeps where she has lain

Sleeping upon her river lawn

And chasing her starry satyr train

She fled, and changed into a tree —

That lovely fair-haired lady.

.

And now I seek through the sere summer

Where no trees are shady.

»

Коли зеленим, як ріка, був ячмінь

Зелене, як річка, жито

Я пройшов глибоко й почав переговорюватися

З юнаком, якого я чув, як зітхає

«Я шукаю, — сказав він,  милу даму

Німфа, яскрава, як королева

Як дерево, що капає перлами в тіні

Побачили пасма волосся

І всі ріки стали її стадами

Хоч їхню шерсть не можна стригти, —

Через любов до її розпущених пасмів.

.

Царське Сонце, як свійн

Прийшов сильний, не зважаючи на її презирство

Купання в глибинах, де вона лежала

Спить на її річковій галявині

І женеться за нею зоряним сатирським потягом

Вона втекла і перетворилася на дерево —

Та чудова світловолоса жінка.

.

А тепер я шукаю безветреного літа

Там, де немає тінистих дерев.

»