Ваза и пион - Верка Сердючка

Моё сердце разбито,

Как хрустальная ваза.

Как хрустальная ваза,

В которую ты всё вставлял свой пиончик.

Вот ваза в осколках,

Какая досада.

И ты рядом с другой,

И тебе моя ваза не нада

Почему, разбиваются вазы

Почему, отцветают пионы

Потому, что пока ещё в бочках есть порох

Днём с огнем, ты не сыщешь патронов, патронов, патронов

Соберу я осколки,

Скажу — «хочу три раза».

И как феникс из пепла,

Из осколков появится ваза.

Моя ваза со мною,

И я очень рада.

Ты вернулся,

Но твой завядший пион мне не надо

Почему, разбиваются вазы

Почему, отцветают пионы

Потому, что пока ещё в бочках есть порох

Днём с огнем, ты не сыщешь патронов, патронов, патронов

Моє серце розбите,

Як кришталева ваза.

Як кришталева ваза,

В яку ти все вставляв свій півончик.

Ось ваза в осколках,

Що за прикрість.

І ти поряд з другий,

І тобі моя ваза не нада

Чому розбиваються вази

Чому, відцвітають півонії

Бо поки що в бочках є порох

Вдень з огнем, ти не знеш патронів, патронів, патронів

Зберу я осколки,

Скажу — «хочу тричі».

І як фенікс із попелу,

З осколків з'явиться ваза.

Моя ваза зі мною,

І я дуже рада.

Ти повернувся,

Але твій зів'ялий півонія мені не треба

Чому розбиваються вази

Чому, відцвітають півонії

Бо поки що в бочках є порох

Вдень з огнем, ти не знеш патронів, патронів, патронів