Солнце и луна - Верка Сердючка

Солнце полюбило Луну

Луна полюбила Солнце

Солнце полюбило Луну

Луна полюбила Солнце

Луне приснилось, что она светило

Сама придумала, сама поверила

Солнце в затменье, Луна позабыла

Как солнце её бесконечно любило

плачет у солнца душа

На луне опять космонавты

Солнце сходит с ума

Ну кому такая любовь нужна?

Ты в лифте своего настроения

Катаешься то в верх, то в низ

Вот ты уходишь опять

Мы будем вещи собирать,

А душа бесконечно болит.

Припев

Я ведь солнце, ну, а ты Луна,

А Луне без Солнца, ну никак нельзя

Мы такие разные, для людей красивые

Счастливые — несчастные

Несчастные — счастливые.

Скажи своё коронное «Не знаю»

На все мои вопросы, как всегда

Моё светило, я тебе напоминаю

По солнцу космонавты не ходили никогда.

Припев

Вот тучка принесла мне письмо

Луна на орбите страдает и плачет

Космонавты все разлетелись давно

На душе у луны бесконечно темно

Я отвечу тебе, почему темнота

В твоей жизни, Луна, больше нету меня

Ну что ты не плачь, щас расплачусь сама

И предельно понятно и так

Припев

Я ведь солнце, ну, а ты Луна,

А Луне без Солнца, ну никак нельзя

Мы такие

Я ведь солнце, ну, а ты Луна,

А Луне без Солнца, ну никак нельзя

Мы такие разные, для людей красивые

Счастливые — несчастные

Несчастные — счастливые.

2 раза

Солнце полюбило Луну

Луна полюбила Солнце

Солнце полюбило Луну

Луна полюбила Солнце

Сонце полюбило Місяць

Місяць полюбив Сонце

Сонце полюбило Місяць

Місяць полюбив Сонце

Місяцю наснилося, що вона світила

Сама придумала, сама повірила

Сонце в затінку, Місяць забув

Як сонце її нескінченно любило

плаче у сонця душа

На місяці знову космонавти

Сонце сходить з розуму

Нукому таке кохання потрібне?

Ти в ліфті свого настрою

Катаєшся то в верх, то в низ

Ось ти йдеш знову

Ми будемо речі збирати,

А душа нескінченно болить.

Приспів

Я ведь сонце, ну, а ти Місяць,

А Місяці без Сонця, ну ніяк не можна

Ми такі різні, для людей гарні

Щасливі — нещасні

Нещасні — щасливі.

Скажи своє коронне «Не знаю»

На всі мої питання, як завжди

Моє світило, я тобі нагадую

По сонцю космонавти не ходили ніколи.

Приспів

Ось хмарка принесла мені листа

Місяць на орбіті страждає і плаче

Космонавти всі розлетілися давно

На душі у місяця нескінченно темно

Я відповім тобі, чому темрява

У твоєму житті, Місяць, більше немає мене

Ну що ти не плач, щас розплачусь сама

І гранично зрозуміло і так

Приспів

Я ведь сонце, ну, а ти Місяць,

А Місяці без Сонця, ну ніяк не можна

Ми такі

Я ведь сонце, ну, а ти Місяць,

А Місяці без Сонця, ну ніяк не можна

Ми такі різні, для людей гарні

Щасливі — нещасні

Нещасні — щасливі.

2 рази

Сонце полюбило Місяць

Місяць полюбив Сонце

Сонце полюбило Місяць

Місяць полюбив Сонце