Время не лечит - VERBEE

Эй, этот альбом простой

Всё реально в этой жизни, мечтайте.

Время не лечит, кофе покрепче.

Настанет день, когда нам с тобой станет ещё легче.

Время не лечит, кофе покрепче.

Ты думал это всё?

Но подожди, ещё не вечер.

Время не лечит, кофе покрепче.

Настанет день, когда нам с тобой станет ещё легче.

Время не лечит, кофе покрепче.

Ты думал это всё?

Но подожди, ещё не вечер.

С универа в общагу — домой.

Меня там ждёт холодильник пустой.

Пойду гулять, мне денег нет давно

Я был бы рад, если б хватило на метро

По мостовым иду пешком, что бы не брать билет

А впереди будто бы больше ничего нет

А ты помнишь как всё начиналось?

Я помню!

Время не лечит, кофе покрепче.

Настанет день, когда нам с тобой станет ещё легче.

Время не лечит, кофе покрепче.

Ты думал это всё?

Но подожди, ещё не вечер.

Время не лечит, кофе покрепче.

Настанет день, когда нам с тобой станет ещё легче.

Время не лечит, кофе покрепче.

Ты думал это всё?

Но подожди, ещё не вечер.

А я такой молодой.

У меня всё впереди, но не знаю куда идти.

Это всё, что мог я тогда себе обещать.

Мечтать, мечтать, мечтать, ещё раз мечтать.

По мостовым я шёл одиноко и представлял.

Что я когда-нибудь раскачаю этот огромный зал.

Ну что, получилось?

Посмотрим, что будет дальше.

Время не лечит, кофе покрепче.

Настанет день, когда нам с тобой станет ещё легче.

Время не лечит, кофе покрепче.

Ты думал это всё?

Но подожди, ещё не вечер.

Время не лечит, кофе покрепче.

Настанет день, когда нам с тобой станет ещё легче.

Время не лечит, кофе покрепче.

Ты думал это всё?

Но подожди, ещё не вечер.

Гей, цей альбом простий

Все реально у цьому житті, мрійте.

Час не лікує, кава міцніша.

Настане день, коли нам стане ще легше.

Час не лікує, кава міцніша.

Ти думав це все?

Але почекай, ще не вечір.

Час не лікує, кава міцніша.

Настане день, коли нам стане ще легше.

Час не лікує, кава міцніша.

Ти думав це все?

Але почекай, ще не вечір.

З універу до гуртожитку — додому.

Мене там чекає холодильник порожній.

Піду гуляти, мені грошей нема давно

Я був би радий, якби вистачило на метро

Мостовими йду пішки, щоб не брати квиток

А попереду ніби більше нічого немає

А ти пам'ятаєш, як все починалося?

Я пам'ятаю!

Час не лікує, кава міцніша.

Настане день, коли нам стане ще легше.

Час не лікує, кава міцніша.

Ти думав це все?

Але почекай, ще не вечір.

Час не лікує, кава міцніша.

Настане день, коли нам стане ще легше.

Час не лікує, кава міцніша.

Ти думав це все?

Але почекай, ще не вечір.

А я такий молодий.

У мене все попереду, але не знаю, куди йти.

Це все, що я міг тоді обіцяти.

Мріяти, мріяти, мріяти ще раз мріяти.

Мостовими я йшов самотньо і уявляв.

Що я коли-небудь розкачаю цю величезну залу.

Ну що, вийшло?

Подивимося що буде далі.

Час не лікує, кава міцніша.

Настане день, коли нам стане ще легше.

Час не лікує, кава міцніша.

Ти думав це все?

Але почекай, ще не вечір.

Час не лікує, кава міцніша.

Настане день, коли нам стане ще легше.

Час не лікує, кава міцніша.

Ти думав це все?

Але почекай, ще не вечір.