Młode Wilki 3 - Verba

Przecież w marzeniach miało być lepiej

Ale my tworzymy świat, w którym ktoś oblicza czas

Może po drugiej stronie jest lepiej

Ale my wierzymy wciąż, że nad nami czuwa los

A tylko ten jeden dzień

Rozpoczął się jak idealny sen

On jak nigdy obudził ją kwiatami

Ona w szczęściu witała go zalana łzami

Ten jeden dzień miał naprawić to, co rozkruszało się

Dwie postacie z jednej opowieści,

Które pisarz dzieli dopisując wersy

Dlaczego tak jest,

Że najpiękniejsze chwile życie psuje na siłę?

Ona znowu spędzi samotną noc

Wierząc, że rano znów zobaczy go Oddech na szkle

Serce na pożegnanie smutkiem malowane

Kilka słów wyczytanych z zamkniętych ust

Kocham Cię i poczekam tu Przecież w marzeniach miało być lepiej

Ale my tworzymy świat, w którym ktoś oblicza czas

Może po drugiej stronie jest lepiej

Ale my wierzymy wciąż, że nad nami czuwa los

Rozcinał płaczący świat

Zimne krople deszczu wklejone w wiatr

Jechał coraz szybciej by oszukać czas

Ciemna noc zasłaniała strach

Chciałby być przy niej blisko teraz

Przy niej żyć, przy niej chciał umierać

Wiedział, że gdyby coś się stało

Oddałby własne życie za nią

Jak mógł jej nie doceniać

Drwił słysząc: coś się zmienia

Nie zasłużyła na taki chłód

Naprawiłby to, gdyby tylko mógł

Ile razy Bóg może dawać szanse

Ile razy śmierć może przegrać walkę

Przeznaczenie czy największy dług

Jak dziś przypomniał sobie Bóg

Przecież w marzeniach miało być lepiej

Ale my tworzymy świat, w którym ktoś oblicza czas

Może po drugiej stronie jest lepiej

Ale my wierzymy wciąż, że nad nami czuwa los

Przecież w marzeniach miało być lepiej

Ale my tworzymy świat, w którym ktoś oblicza czas

Może po drugiej stronie jest lepiej

Ale my wierzymy wciąż, że nad nami czuwa los

Зрештою, мрії мали бути кращими

Але ми створюємо світ, де хтось обчислює час

Можливо, з іншого боку краще

Але ми все одно віримо, що доля спостерігає за нами

І лише цього одного дня

Це почалося як ідеальний сон

Він розбудив її квітами, як ніколи

Вона радісно зустріла його у сльозах

Цей один день мав виправити те, що руйнувалося

Два персонажі з однієї історії

Які письменник ділить, додаючи рядки

Чому це так,

Що найкрасивіші моменти життя руйнуються силою?

Вона знову проведе самотню ніч

Віривши, що вранці він знову побачить його Дихання на склі

Серце прощається з сумом

Кілька слів, прочитаних із закритих уст

Я люблю тебе і буду чекати тут Сни мали бути кращими

Але ми створюємо світ, де хтось обчислює час

Можливо, з іншого боку краще

Але ми все одно віримо, що доля спостерігає за нами

Він розрізав заплаканий світ

Холодні краплі дощу застрягли на вітрі

Він йшов все швидше і швидше, щоб обдурити час

Темну ніч затуляв страх

Він хотів би бути поруч із нею зараз

Щоб жити з нею, він хотів померти разом з нею

Він знав, що якщо щось станеться

Він би віддав за неї своє життя

Як він міг її недооцінювати

Він знущався, коли почув, що щось змінюється

Вона не заслуговувала такої застуди

Якби міг, то виправив би

Скільки разів Бог може дати шанси

Скільки разів смерть може програти бій

Доля чи найбільший борг

Як Бог сьогодні згадав

Зрештою, мрії мали бути кращими

Але ми створюємо світ, де хтось обчислює час

Можливо, з іншого боку краще

Але ми все одно віримо, що доля спостерігає за нами

Зрештою, мрії мали бути кращими

Але ми створюємо світ, де хтось обчислює час

Можливо, з іншого боку краще

Але ми все одно віримо, що доля спостерігає за нами