Купальница - Велеслава

Свят ключ, в воде закрутит,

Я — свет да не остудит,

Брат — ночь лети до первой звезды.

Искра росу пробудет,

Небо, да не осудит,

Вода с огнем, как вечная нить.

Ой, Купальница,

Да печальница.

Серебром горсти,

Позабудь, прости.

Огни росой омоют,

К зоре плыву рекою,

Жар свет упал и молча зори.

Земля далеко ладно,

Свети, крути, Купала,

Горит огонь, луч солнца дари.

Ой, Купальница,

Да печальница.

Серебром горсти,

Позабудь, прости.

Ой, Купальница,

Да печальница.

Серебром горсти,

Позабудь, прости.

Ой, Купальница,

Да печальница.

Серебром горсти,

Позабудь, прости.

Ой, Купальница,

Да печальница.

Серебром горсти,

Позабудь, прости.

Святий ключ, у воді закрутить,

Я — світло так не остудить,

Брат - ніч лети до першої зірки.

Іскра росу пробуде,

Небо, так не засудить,

Вода з огнем, як вічна нитка.

Ой, Купальниця,

Так сумниця.

Сріблом жмені,

Забудь, вибач.

Вогні росою омиють,

До зорі пливу рікою,

Жар світло впав і мовчки зорі.

Земля далеко гаразд,

Світи, крути, Купала,

Горить вогонь, промінь сонця даруй.

Ой, Купальниця,

Так сумниця.

Сріблом жмені,

Забудь, вибач.

Ой, Купальниця,

Так сумниця.

Сріблом жмені,

Забудь, вибач.

Ой, Купальниця,

Так сумниця.

Сріблом жмені,

Забудь, вибач.

Ой, Купальниця,

Так сумниця.

Сріблом жмені,

Забудь, вибач.