Боль - Велеслава

Знали, не ведали.

Жили не бедами,

Ждали ветра

Нежного светлого.

Много ли, мало ли,

Только не чаяли,

Полюбить, погубить две судьбы.

Что же скажи мы С любовью наделали?

Дай ответ мне небо премудрое,

Видишь, как мучаюсь темными тучами,

Без тебя не настанет рассвет.

Боль, отпусти меня!

Больше не твоя,

Талою водою растаю.

Боль, отпусти меня!

Видишь я одна,

Раненою птицей взлетаю!

Дальней дорогою

Сердце не трогая,

Отпускаю белого лебедя.

Будет, не сбудется,

Все позабудется,

Я тебя не увижу во сне.

Что нам отпущено,

Будет получено.

Только я не верю разлучнице.

Может случается,

Как не отчаяться?

Я тебя не забуду вовек!

Боль, отпусти меня!

Больше не твоя,

Талою водою растаю.

Боль, отпусти меня!

Видишь я одна,

Раненою птицей взлетаю!

Боль, отпусти меня!

Больше не твоя,

Талою водою растаю.

Боль, отпусти меня!

Видишь я одна,

Раненою птицей взлетаю!

Боль, отпусти меня!

Больше не твоя,

Талою водою растаю.

Боль, отпусти меня!

Видишь я одна,

Раненою птицей взлетаю!

Знали, не знали.

Жили не бідами,

Чекали вітру

Ніжного світлого.

Багато, мало, чи,

Тільки не чали,

Полюбити, занапастити дві долі.

Що скажи ми з любов'ю наробили?

Дай відповідь мені небо мудре,

Бачиш, як мучаюсь темними хмарами,

Без тебе не настане світанок.

Біль, відпусти мене!

Більше не твоя,

Талою водою розтаю.

Біль, відпусти мене!

Бачиш я одна,

Пораненим птахом злітаю!

Далекою дорогою

Серце не трога,

Відпускаю білого лебедя.

Буде, не збудеться,

Все забудеться,

Я тебе не побачу уві сні.

Що нам відпущено,

Буде отримано.

Тільки я не вірю розлучниці.

Може трапляється,

Як не зневіритися?

Я тебе не забуду повік!

Біль, відпусти мене!

Більше не твоя,

Талою водою розтаю.

Біль, відпусти мене!

Бачиш я одна,

Пораненим птахом злітаю!

Біль, відпусти мене!

Більше не твоя,

Талою водою розтаю.

Біль, відпусти мене!

Бачиш я одна,

Пораненим птахом злітаю!

Біль, відпусти мене!

Більше не твоя,

Талою водою розтаю.

Біль, відпусти мене!

Бачиш я одна,

Пораненим птахом злітаю!