Верила-верю - Валерий Сёмин, Белый день

Домик стоит над рекою,

Пристань у самой реки.

Парень девчонку целует,

Просит от папы руки.

Верила, верила, верю,

Верила, верила я!

Но никогда не поверю,

Что ты разлюбишь меня!

Белая роза — свиданья,

Красная роза — любви,

Желтая роза — разлуки.

Я умираю с тоски!

Верила, верила, верю,

Верила, верила я!

Но никогда не поверю,

Что ты разлюбишь меня!

Белую розу срываю,

Красную розу дарю,

Желтую розу разлуки

Я под ногами топчу.

Верила, верила, верю,

Верила, верила я!

Но никогда не поверю,

Что ты разлюбишь меня!

Любишь, не любишь — не надо!

Ты ведь еще молода!

Время настанет — полюбишь,

Но будет уж поздно тогда.

Верила, верила, верю,

Верила, верила я!

Но никогда не поверю,

Что ты разлюбишь меня!

Годы прошли молодые,

Морщинки покрыли лицо,

Волосы стали седые

И боле не нужен никто.

Верила, верила, верю,

Верила, верила я!

Но никогда не поверю,

Что ты разлюбишь меня!

Верила, верила, верю,

Верила, верила я!

Но никогда не поверю,

Что ты разлюбишь меня!

Будиночок стоїть над річкою,

Пристань біля самої річки.

Хлопець дівчинку цілує,

Просить від папи руки.

Вірила, вірила, вірю,

Вірила, вірила я!

Але ніколи не повірю,

Що ти розлюбиш мене!

Біла троянда - побачення,

Червона троянда - любові,

Жовта троянда - розлуки.

Я вмираю з туги!

Вірила, вірила, вірю,

Вірила, вірила я!

Але ніколи не повірю,

Що ти розлюбиш мене!

Білу троянду зриваю,

Червону троянду дарую,

Жовту троянду розлуки

Я під ногами топчу.

Вірила, вірила, вірю,

Вірила, вірила я!

Але ніколи не повірю,

Що ти розлюбиш мене!

Любиш, не любиш — не треба!

Ти ще молода!

Час настане — покохаєш,

Але буде вже пізно тоді.

Вірила, вірила, вірю,

Вірила, вірила я!

Але ніколи не повірю,

Що ти розлюбиш мене!

Роки минули молоді,

Зморшки покрили обличчя,

Волосся стало сиве

І більше не потрібен ніхто.

Вірила, вірила, вірю,

Вірила, вірила я!

Але ніколи не повірю,

Що ти розлюбиш мене!

Вірила, вірила, вірю,

Вірила, вірила я!

Але ніколи не повірю,

Що ти розлюбиш мене!