На тропе - Белый день

По Тропе, по Тропе, что тобою заброшена,

Были встречи у нас горячи.

А теперь, не ходи ты за мною хороший мой,

И в окошко мое не стучи.

А теперь, не ходи ты за мною хороший мой,

И в окошко мое не стучи.

Ведь не я, ведь не я тебя милый оставила,

Сам решился на выбор такой.

Ведь не я, ведь не я тебя милый заставила,

Целоваться на свадьбе с другой.

Ведь не я, ведь не я тебя милый заставила,

Целоваться на свадьбе с другой.

Я б могла, я б могла побежать за околицу,

Только гордость моя не велит.

Если се, если сердце мое успокоится,

У подруги моей заболит.

Если се, если сердце мое успокоится,

У подруги моей заболит.

От любви, от любви не закроешься ставнями,

Не ходи, у окна моего.

Только сча, только счастья чужого не надо мне,

Хватит мне на мой век своего.

По Тропе, по Тропе, что тобою заброшена,

Были встречи у нас горячи.

А теперь, не ходи ты за мною хороший мой…

По стежці, по стежці, що тобою закинута,

Були зустрічі у нас гарячі.

А тепер, не ходи ти за мною добрий мій,

І в віконце моє не стукай.

А тепер, не ходи ти за мною добрий мій,

І в віконце моє не стукай.

Адже не я, адже не я тебе милий залишила,

Сам зважився на такий вибір.

Адже не я, адже не я тебе милий змусила,

Цілуватися на весілля з другий.

Адже не я, адже не я тебе милий змусила,

Цілуватися на весілля з другий.

Я б могла, я б могла побігти за околицю,

Тільки гордість моя не велить.

Якщо це, якщо моє серце заспокоїться,

У подруги моєї заболить.

Якщо це, якщо моє серце заспокоїться,

У подруги моєї заболить.

Від любові, від любові не закриєш віконницями,

Не ходи, біля вікна мого.

Тільки сча, тільки щастя чужого не треба мені,

Вистачить мені на мій вік свого.

По стежці, по стежці, що тобою закинута,

Були зустрічі у нас гарячі.

А тепер, не ходи ти за мною гарний мій…