Open (Home) - Until The Ribbon Breaks

Do you ever wonder how many times you’ve driven down this street?

To dip into the past, into my life

The only thing I really possess

Or that anyone possesses, if I may speak universally

This bit of time travel takes only 40 minutes on the train

First through the meadow lands

Amidst the refineries, beautiful fields of light brown stalks waver like

something out of Kansas

I climb the stairs to the train station which, like an old brass statue,

has turned green-blue from time and water

The neighbourhood was quiet

We went into the house

Then I got into my old bed and I slept well

I dreamt that I was home

Ви коли-небудь замислювалися, скільки разів ви їздили цією вулицею?

Щоб зануритись у минуле, у моє життя

Єдине, чим я дійсно володію

Або яким володіє хтось, якщо можу говорити універсально

Ця подорож у часі займає лише 40 хвилин у поїзді

Спочатку через луги

Серед нафтопереробних заводів коливаються красиві поля світло-коричневих стебел

щось із Канзасу

Я підіймаюся по сходах до залізничної станції, яка, як стара латунна статуя,

стала зелено-блакитною від часу і води

В околицях було тихо

Ми зайшли в будинок

Потім я ліг у своє старе ліжко й добре спав

Мені снилося, що я вдома