Sternbild - Unheilig

Den Berg aus Stahl erklommen, das Boot legt ab,

die Blicke sind gefallen,

wir brechen auf zum Ozean,

die Sterne führen uns sie leuchten aus der Nacht, schwarze Asche wiegt die See,

es geht vorhan im Kolbenschlag, ein Horn zerreist die Stille,

die Taue fallen ab der Bug hebt sich zum Himmel hoch und Rückenwind erwacht.

Hinter mir die Heimat die im Horizont erlischt, doch im Herzen deine Stimme,

die mir sagt kehr bald zurück.

Ich sehe so oft in den Himmel such in Wolken dein Gesicht haaa

Vielleicht ist Abschied eine Reise die ein Wiedersehn verspricht

haaaa

Ich höre so oft deine Stimme auch wenn ich weiss du bist es nicht…

haaaa

Vielleicht ist Liebe wie ein Sternbild das mir sagt ich führe dich

haaaa

vergiss miiiiiiiiich nicht wooooooohhh

vergiss miiiiiiiiich nicht wooooooohhh

Soviel Erinnerung lass ich hinter mir zurück,

es wird so viel davon verblassen,

außer dem was wichtig ist.

Vor mir die Stille,

ein unbekanntes weites nichts, doch im Herzen deine Stimme,

die wie ein Sternbild für mich ist…

Ich sehe so oft in den Himmel such in Wolken dein Gesicht haaaa…

Vielleicht ist Abschied eine Reise die ein Wiedersehn verspricht.

haaaa…

Ich höre so oft deine Stimme auch wenn ich weiss du bist es nicht…

haaaa…

Vielleicht ist Liebe wie ein Sternbild das mir sagt ich führe dich…

haaaa

vergiss miiiiiiiiich nicht wooooooohhh…

vergiss miiiiiiiiich nicht wooooooohhh…

vergiss miiiich nicht…

Піднявся на сталеву гору, човен кидає,

погляди впали

ми йдемо до океану

зорі ведуть нас, вони сяють з ночі, чорний попіл гойдає море,

вона йде вперед в ході поршня, ріг розриває тишу,

мотузки відпадають, лук підіймається до неба і прокидається попутний вітер.

За мною дім, що гасне на горизонті, а в серці твій голос,

кажучи, повертайся швидше

Я так часто дивлюся на небо, шукаю твоє обличчя в хмарах хааа

Можливо, прощання – це подорож, яка обіцяє возз’єднання

хаааа

Я так часто чую твій голос, навіть коли знаю, що це не ти...

хаааа

Можливо, любов схожа на сузір’я, яке говорить мені, що я буду вести вас

хаааа

не забувай менеееееееeeeeeeee

не забувай менеееееееeeeeeeee

Залишаю по собі так багато спогадів

так багато з нього зникне

крім того, що важливо.

переді мною тиша

невідоме далеко ніщо, але в серці твій голос,

яке для мене як сузір'я...

Я так часто дивлюся на небо, шукаю твоє обличчя в хмарах хааа...

Можливо, прощання – це подорож, яка обіцяє возз’єднання.

хааа…

Я так часто чую твій голос, навіть коли знаю, що це не ти...

хааа…

Можливо, кохання схоже на сузір'я, яке говорить мені, що я буду вести тебе...

хаааа

не забувай менеееееее...

не забувай менеееееее...

не забувай мене...