Die Heidenburg - Ungfell

In Sturmesnacht, mit wilder Macht

Der Wahnsinn durch das Dickicht lacht

In trübem Schein, der alte Hain

Samt Heidenvolk zu Kraft erwacht

Weh' dem Christenpack, das sich hierhin begibt

Die Heidenburg wacht über uns

Ein Gott liegt hier besiegt

Weh' dem heilig' Wort, dem Pfaffen und dem Kreuz

Die Heidenburg wacht über uns

Wer Herden folgt bereut’s

Wurzelwerk, Runenstein

Des Waldes Ruf soll unser sein

Die fahle Maid das Gold verspricht

Doch Pech und Schwefel lügen nicht

Nachtvolk, Erdgetier

Von nah und fern versammelt hier

Ein Leben lang nach Sinn gegraben

Verlässt der Mensch die Welt mit Klagen

Türme ragen kalt und tödlich auf

Und in der Ferne, der erste Sonnenstrahl

У бурхливу ніч, з дикою силою

Безумство сміється крізь хащі

У тьмяному світлі старий гай

Разом з язичниками прокинувся до влади народ

Горе зграї християн, які йдуть сюди

Гейденбург стежить за нами

Тут переможений бог

Горе святому слову, священику і хресту

Гейденбург стежить за нами

Хто йде за стадами, той шкодує про це

коренева система, рунний камінь

Поклик лісу буде нашим

Бліда дівчина, що обіцяє золото

Але невдача і сірка не брешуть

нічні люди, земні істоти

Збиралися сюди зблизька й далеко

Усе життя шукати сенс

Людина покидає світ із лементами

Вежі вимальовуються холодними й смертельними

А вдалині перший промінь сонця