The company of storms - Undying

You told me the sun would always rise

And if it shouldn’t shine have faith

'cause one day that great burning star’s light

One once again dance across my face

I heard the roar of the parting seas

And the mourning of a blackened sun

I saw the last flower wither away

When our flesh turned to stone

I felt the frigid blood in my veins grow still

Like winter’s paralyzed streams

As the soil beneath our feet gave way

To iron and asphalt dreams

When nighttime stars flicker with grief and despair

And dusk threatens senses too dazed to stay clear

Their heavens will beckon

And angels will whisper my name

Wings of scarlet hue, their truth soaked in blood

On wounded knees I’ve crawled

Through the nameless streets of this world I love

My heart is heavy with burden

I’m feeling empty inside

So fill me up and give me a taste of life

Give me a place to hide, mother

Offer me your caress and let it last forever

Let me cry in your arms

Let me die in your embrace

My hands have held your paradise

Your heavens blazed

From upon the highest hills

My lonely and wanting eyes did gaze

For I was in love with life and this world

But they tried to take that from me

If this is the reward of the harvest

Then I gladly give you my share

Ти сказав мені, що сонце завжди сходить

І якщо воно не повинно сяяти, повірте

тому що одного дня ця велика палаюча зоря засвітилася

Один знову танець на моєму обличчі

Я почув гуркіт морів, що розлучаються

І жалоба почорнілого сонця

Я бачив, як зів’яла остання квітка

Коли наша плоть перетворилася на камінь

Я відчув, як холодна кров у моїх венах затихає

Як зимові паралізовані потоки

Коли ґрунт під нашими ногами піддавався

До заліза й асфальту мрії

Коли нічні зірки мерехтять від горя і відчаю

А сутінки загрожують відчуттям, надто приголомшеним, щоб залишатися чистими

Їхні небеса ваблять

І ангели будуть шепотіти моє ім’я

Крила червоного відтінку, їхня правда просочена кров’ю

На поранених колінах я повзав

Безіменними вулицями цього світу, який я люблю

Моє серце обтяжене тягарем

Я відчуваю порожнечу всередині

Тож наповніть мене і дайте мені смак життя

Дай мені де сховатися, мамо

Запропонуй мені свою ласку і нехай це триватиме вічно

Дай мені плакати у твоїх руках

Дозволь мені померти в твоїх обіймах

Мої руки тримали твій рай

Твої небеса горіли

З найвищих пагорбів

Мої самотні й жадібні очі дивилися

Бо я був закоханий у життя й цей світ

Але вони намагалися забрати це у мене

Якщо це нагорода за врожай

Тоді я з радістю віддам вам свою частку