Fly To The Rainbow - Uli Jon Roth

Life is empty, can´t remember anytime before

On a plain lit cold December, see it evermore

Gliding through this life, and another is a child

And we´re doing games, and losing things

Always playing gigs

Somewhere in the sky, where the moon the stars shine bright

Where the sun is shining, in the night

I am in disgrace, yet i see a smiling face

And i hope you let me, share your place

I don´t live today

Rain in the sky, make the world fly

Into time, beg me your time

Sun in the sky, make the world fly

Into time, beg me your time

Rain in the sky, make the world fly

Into time, beg me your time

Sun in the sky, make the world fly

Into time, beg me your time

Rain in the sky, make the world fly

Into time, beg me your time

Sun in the sky, make the world fly

Into time, beg me your time

Well, I lived in magic solitude

Of cloudy-looking mountains

And a lake made out of crystal raindrops …

Roaming through Space tenthousand years ago

I´ve seen the giant city of Atlantis

Sinking to eternal waves of darkness …

Somewhere in the blue distance

Are those long-forgotten trees of yore

A broken violin floating alone in December

Darkness everywhere and nothing more

Symbol — strange Symbol — Melancholy

Painting torrid colors to a sky of green

Candle breathing one night only

Far away — in chillness — bleak — unseen …

Drifting galley — ghostlike shadow

Sails rigged to catch and kill the Time…

Echoes wandering down an endless meadow

To call the Thing … Sublime …

Життя порожнє, я не можу згадати колись раніше

У просто освітленому холодному грудні бачите його завжди

Ковзає крізь це життя, а інше — дитина

І ми граємо в ігри і програємо

Завжди грає на концертах

Десь на небі, де місяць яскраво сяють зірки

Там, де світить сонце, в ночі

Я в ганьбі, але бачу усміхнене обличчя

І я сподіваюся, ви дозволите мені розділити своє місце

Я не живу сьогодні

Дощ у небі, змусьте світ літати

Вчасно, випрошуй мені час

Сонце на небі, нехай світ літає

Вчасно, випрошуй мені час

Дощ у небі, змусьте світ літати

Вчасно, випрошуй мені час

Сонце на небі, нехай світ літає

Вчасно, випрошуй мені час

Дощ у небі, змусьте світ літати

Вчасно, випрошуй мені час

Сонце на небі, нехай світ літає

Вчасно, випрошуй мені час

Ну, я жив у чарівній самоті

Хмарних гір

І озеро з кришталевих крапель дощу…

Блукаючи в космосі десять тисяч років тому

Я бачив гігантське місто Атлантиду

Опускаючись у вічні хвилі темряви…

Десь у блакитній далечині

Це давно забуті дерева минулого

Зламана скрипка, що плаває сама в грудні

Темрява скрізь і нічого більше

Символ — дивний символ — Меланхолія

Намалюйте яскравими кольорами небо зеленого кольору

Свічка дихає лише одну ніч

Далеко — в прохолоді — похмуро — невидиме…

Дрейфуюча галера — примарна тінь

Вітрила, налаштовані, щоб зловити й убити Час…

Відлуння блукають безкрайнім лугом

Щоб назвати Річ… Піднесене…