Пробуждение - Ударная волна

Ой, весна, лебёдушка,

Побеждай, расцветай!

Уноси холода

За зелёные леса!

Да за горные вершины,

Да снега за поля!

Оживай, природушка

И живи, воскресай!

Ой, зима, зимушка, снежная сударушка,

Студишь небо ясное, землю распрекрасную.

Засыпают под покровом нежно-белым и суровым

Земли дальние, Русь бескрайняя.

Ой, ночкой ясной, ой, ночкой красной

Воздух морозный тушит звёзды.

И рисунки на оконце равнодушно светит солнцу

Нежными улыбками, белыми искринками.

Пр.: Я весной молодой всю природу одарю,

птицей певчею над рекою полечу.

И смою снега, все деревья разбужу,

Одену леса, пусть воспрянут ото сна.

Ой, весна, лебёдушка,

Побеждай, расцветай!

Уноси холода

За зелёные леса!

Да за горные вершины,

Да снега за поля!

Оживай, природушка

И живи, воскресай!

Ой, мороз, студенец, ясный, добрый молодец,

Ты не лей, грозный, хрустальные слёзы.

Оживают под снегами ярко-белыми цветамим

Тёплые ласки, весенние сказки.

Заплету я в росоньку тёмно-русу косоньку.

Зацветёт поле в снежной неволе.

Разольются ручейками золотистыми струями

Дождевые нити, облака ресницы.

Ой, весна, лебёдушка,

Побеждай, расцветай!

Уноси холода

За зелёные леса!

Да за горные вершины,

Да снега за поля!

Оживай, природушка

И живи, воскресай!

Ой, весна, лебідка,

Перемагай, розквітай!

Забирай холоду

За зелені ліси!

Так за гірські вершини,

Так, снігу за поля!

Оживай, природо

І живи, воскресай!

Ой, зима, зимушка, снігова пані,

Студиш небо ясне, землю прекрасну.

Засипають під покровом ніжно-білим і суворим

Землі далекі, Русь безкрайня.

Ой, вночі ясною, ой, вночі червоною

Повітря морозне гасить зірки.

І малюнки на вікні байдуже світить сонцю

Ніжними посмішками, білими іскринками.

Пр.: Я навесні молодий всю природу обдарую,

птахом співочим над річкою полечу.

І змию снігу, всі дерева розбуджу,

Одягну ліси, нехай піднесуться від сну.

Ой, весна, лебідка,

Перемагай, розквітай!

Забирай холоду

За зелені ліси!

Так за гірські вершини,

Так, снігу за поля!

Оживай, природо

І живи, воскресай!

Ой, мороз, студентець, ясний, добрий молодець,

Ти не лей, грізний, кришталеві сльози.

Оживають під снігами яскраво-білими квітами.

Теплі ласки, весняні казки.

Заплітаю я в росінь темно-русу косонця.

Зацвіте поле в сніговій неволі.

Розіллються струмками золотистими струменями

Дощові нитки, хмари вії.

Ой, весна, лебідка,

Перемагай, розквітай!

Забирай холоду

За зелені ліси!

Так за гірські вершини,

Так, снігу за поля!

Оживай, природо

І живи, воскресай!