Age Of Assassins - Two Gallants

Oh, when the summer sun comes cutting like a clean razor blade

And I wake to the day and all the visions I’ve made

Reach out my hand for the curl of her hair

And whisper my dreams to the girl who’s not there

Gather some memory from the night before

Where’d she go?

she go?

she go?

Screaming her threats and slam of a door

Well I don’t know, don’t know, don’t know

So I look to the window and the city below

From this bed of mine where I eat sweet jelly rolls

Think I’ll put on my face, I’d like to fix me a drink

'Cause somewhere someone knows just what I think

Last night’s but a question that hangs likes a noose

'Round my throat, my throat

Surely tonight, I’ll invite its abuse

Well there’s no hope, no hope, no hope

Goodness me, oh my

Oh my God, I still might get by

Get through all the pains I fake

Poor boy could use a break

A break from all the daily hate, oh

«Pain is something no one else knows»

That’s what I hear them say

But everyone bereaves the day

So weary, weary, walk away

So I take to the streets like the dead to the grave

You light me a smoke because it’s right to behave

And I’m all juiced up all morning, 'cause morning is when

Heros stand tall in the statues of men

And all the pigeons adore me and peck at my feet

Oh, the fame, the fame, the fame

Someday they may use my head as a seat

Well I can’t wait, can’t wait, can’t wait

Goodness me, oh my

Oh my God, I still might get by

Get through all the pains I fake

Poor boy could use a break

A break from all the daily hate, oh

«Pain is something no one else knows»

That’s what I hear them say

But everyone bereaves the day

So weary, weary walk away

When I die, Lord, bury me deep

Way out west past Sunset Street

So I can hear old 29

When she goes rollin' by

And when they come to claim my skin

And I go back where I begin

Place the stones at my head and feet

Tell them all I’ve gone to sleep

And as the city unravels her metal bedroll

I dirty her sheets with the stumble I stroll

And the people all stop just to watch me go by

With a thirst in my throat and a tear in my eye

So riddle me this while I lend you my soul

In a song, a song, a song

And balance the sky on these shoulders of mine

Until the dawn, the dawn, the dawn, yeah

Goodness me, oh my

Oh my God, I still might get by

Get through all the pains I fake

Poor boy could use a break

A break from my own daily hate, oh

«Pain is something no one else knows»

That’s what I hear them say

But everyone bereaves the day

So weary, weary, walk away

О, коли літнє сонце ріже, як чисте лезо бритви

І я прокидаюся для день і всіх бачення, які я зробив

Простягніть мою руку за локоном її волосся

І прошепотіти мої мрії дівчині, якої немає

Зберіть трохи спогадів про минулу ніч

Куди вона поділася?

вона йде?

вона йде?

Кричить погрозами та грюкає дверима

Ну, я не знаю, не знаю, не знаю

Тож я дивлюсь у вікно та місто внизу

З цього мого ліжка, де я їм солодкі булочки з желе

Думаю, я нанесу моє обличчя, я хотів би приготувати напій

Тому що десь хтось знає, що я думаю

Минулої ночі, але запитання, яке висить, як петля

«Навколо моє горло, моє горло

Звичайно, сьогодні ввечері я запрошую його зловживання

Що ж, немає надії, немає надії, немає надії

Боже, о мій

Боже мій, я ще можу обійтися

Пережити всі болі, які я притворюю

Бідолашному хлопчику могла б скористатися перерва

Перерва від усієї щоденної ненависті, о

«Біль — це те, чого ніхто не знає»

Я чую, що вони говорять

Але всі переживають день

Так втомлений, втомлений, йдіть геть

Тому я виходжу на вулиці, як мертвий в могилу

Ви запалюєте мені дим, тому що це правильно

І я весь ранок у напруженому стані, бо ранок – це коли

Герої стоять високо в статуях людей

І всі голуби обожнюють мене і клюють мої ноги

О, слава, слава, слава

Колись вони можуть використовувати мою голову як сидіння

Ну, я не можу дочекатися, не можу дочекатися, не можу дочекатися

Боже, о мій

Боже мій, я ще можу обійтися

Пережити всі болі, які я притворюю

Бідолашному хлопчику могла б скористатися перерва

Перерва від усієї щоденної ненависті, о

«Біль — це те, чого ніхто не знає»

Я чую, що вони говорять

Але всі переживають день

Так втомлений, втомлений йти геть

Коли я помру, Господи, поховай мене глибоко

Виходьте на захід повз Сансет-стріт

Тож я чую старих 29

Коли вона проходить повз

І коли вони приходять забрати мою шкуру

І я повертаюся з того, з чого почав

Покладіть каміння до мої голови й ніг

Скажи їм усе, що я спав

І як місто розкручує її металевий постіль

Я забруднив її простирадла, спотикаючись, прогулюючись

І всі люди зупиняються, щоб подивитися, як я проходжу повз

Із спрагою в горлі та сльозою на очах

Тож загадай мені це, поки я позичаю тобі свою душу

У пісні, пісні, пісні

І врівноважити небо на цих моїх плечах

До світанку, до світанку, до світанку, так

Боже, о мій

Боже мій, я ще можу обійтися

Пережити всі болі, які я притворюю

Бідолашному хлопчику могла б скористатися перерва

Перерва від моєї щоденної ненависті, о

«Біль — це те, чого ніхто не знає»

Я чую, що вони говорять

Але всі переживають день

Так втомлений, втомлений, йдіть геть