Leperthrone - Twilight Ophera

Sorely aroused from a nightmarish portent of perishing cruelty

I behold the opaque silhouette on periphery of nebulous light

Shivers dash throughout the strained spine;

kiss of abomination

Monstrous phantasmagoria pursues the capricious equanimity

By twisted shapes dancing onward on the boundaries of eyes

Hatred be that fallacious sight, throw me upon the wings of night

Vagrant glance scours for light, hallway corners disguise them tight

Lecherous lustre of iridescent fire casts shadows upon the immaculate

Yet more ominous is the one whose lurking behind the cloak of night

Foremost lick from most equivalent value in heaven and hell;

reverence

Inquiring and proclaiming for the infinite enchantment by the profanation

Exhausted by its own filthy crave, but still avidly entreat more and more

Shadows entwine ascending moon, united within the flickering flame

The source of ravishment — vigour of flesh

The primordial require — the sin of death

King spiteful fierce me not

I brought for thee this fearful moth

Hallowed be impurities of thy substance

Slayer of heretic soul

Arrive within the pain and let me stand

Amidst thy solemn absent

'til dusk vanished our reflection

In grandeur of rotten trinity

In scenario where vision fails

Unified with shadows that compound

And in limbo of pleasure we lurk

In bitter solitude of horrid lunacy

Страшно збуджений від кошмарного ознаки жорстокості

Я бачу непрозорий силует на периферії туманного світла

По всьому напруженому хребту проходять тремтіння;

поцілунок гидоти

Жахлива фантасмагорія переслідує примхливу незворушність

За допомогою скручених фігур, які танцюють уперед на межі очей

Ненависть, будь це хибне видовище, кине мене на крила ночі

Бродячий погляд шукає світла, кути коридору щільно маскують їх

Розпусний блиск райдужного вогню кидає тіні на бездоганне

Ще більш зловісним є той, чий ховається за плащом ночі

Насамперед лізти з найбільш еквівалентної цінності в раю та пеклі;

благоговіння

Запитування та проголошення нескінченного зачарування профанацією

Виснажений власним брудним бажанням, але все ще жадібно благає все більше і більше

Тіні обплітають висхідний місяць, об’єднані в мерехтливому полум’ї

Джерело очарування — сила плоті

Первинна вимога — гріх смерті

Король злий лютий мене не

Я приніс тобі цього страшного мотиля

Нехай святіться домішки твоєї субстанції

Вбивця душі єретика

Прийди до болю і дозволь мені встати

Серед твоєї урочистої відсутності

поки сутінки не зникли з нашого відображення

У величі гнилої трійці

У сценарії, коли зір порушує

Уніфікована з тінями, що з'єднуються

І в підвішеному стані задоволення ми ховаємося

У гіркій самоті жахливого божевілля