Mariage forcé - Tunisiano, Nassi

Ne m’demandez pas de choisir entre mon père et ma mère, non

Je n’saurais vous dire qui de l’un ou l’autre m’est le plus cher, non

Ne m’demandez pas de choisir entre mon père et ma mère

Je ne pourrai jamais, non

Au pays des païens, entre le Dîn et Satan

Galérien tout terrain, malgré une trentaine de printemps

Oui j’y, ai fait mes places, mes coups de crasse, mes études

J’y ai pris mes codes et mes salles habitudes

Dur de prendre de l’altitude, dur d’avancer

Partagé entre deux terres, je ne sais sur quel pied danser

Oui je suis ce petit blanc, bien portant dans mon village

Et malgré mon bronzage j’garde la ce-Fran sur le visage

Ici c’est, un gamin souffrant d’un devoir de mémoire

Entaché, d’un mouton dans la baignoire

Oui, choisir mon origine, je ne pourrai

Faudrait qu’ils sachent c’que serait

Un arbre sans racine ou un homme sans attache torturé

France-Maghreb, tout un rêve de parents sans recul

Qu’ont enfanté toute une génération de gamins perdus

Choisir un bled, drôle de délire ma parole

Comme si j’te demandais de choisir entre le daron ou la daronne

Ne m’demandez pas d'épouser l’une ou l’autre, je ne veux pas de ce mariage forcé

Ne m’demandez pas de choisir entre deux, car je serai contraint de divorcer

Perdu dans mes doutes, mes repères s’envolent

Comment pourrais-je faire ce choix?

J’en serai malade, j’en serai malade !

Dites-moi ce que je possède à part une origine à prôner

Même quelques clébards m’ont demandé de les renier

Perdu entre deux pays, ces différences qu’on martèle

Enfant de la patrie pas descendant de Charles Martel

Faut-il que je soit docile, muet, invisible sans déranger

Que j’excelle pour être un bon étranger

Il m’est interdit d'être «bof», ou médiocre j’demeure dans la virtualité

Faciès mitigée, le reflet de notre époque

Vos préjugés sont lourds, difficile de passer outre

Diabolisées, les sœurs ont mit un long voile sur des idées courtes

Désavantagés, on part perdant dès le départ

J’offre des roses à ceux qui ont les idées noires

Un phénomène de foire, une bonne poire sur qui taper

L’Histoire nous a montrée, qu’un prénom peut t’handicaper

C’qu’il y a sur nos faciès, ne cherchez pas à l’effacer

On reste pleins de richesse, de préjugés à dépasser

Не проси мене вибирати між батьком і мамою, ні

Я не можу вам сказати, що з того і іншого мені дорожче, ні

Не проси мене вибирати між батьком і мамою

Я ніколи не міг, ні

У країні язичників, між Діном і Сатаною

Всепрохідна галера раба, незважаючи на тридцять пружин

Так, я зробив свої місця, мої кадри, мої навчання

Я взяв там свої коди і свої звичні кімнати

Важко набрати висоту, важко рухатися далі

Розриваючись між двома землями, я не знаю, на якій нозі танцювати

Так, я той білий чоловічок, здоровий у своєму селі

І незважаючи на засмагу, я тримаю Ce-Fran на обличчі

Ось він, дитина, яка страждає від обов’язку пам’яті

Заплямована, з вівцею в діжці

Так, вибрати своє походження я не зможу

Вони повинні знати, що буде

Безкореневе дерево чи замучений бомж

Франція-Магріб, мрія батьків без оглядки

Породжений цілим поколінням втрачених дітей

Вибери закривавлене, смішне марення моє слово

Ніби я просив вас вибрати між дароном чи дароном

Не проси мене вийти заміж, я не хочу цього вимушеного шлюбу

Не просіть мене вибирати між двома, бо я буду змушений розлучитися

Загублений у своїх сумнівах, мій орієнтир відлітає

Як я міг зробити цей вибір?

Я буду хворіти, я буду хворіти!

Скажи мені, що я маю, крім походження, щоб проповідувати

Навіть якісь муди просили мене відмовити їм

Втрачені між двома країнами, ці відмінності, які ми забиваємо

Дитина вітчизни не нащадок Карла Мартеля

Я повинен бути слухняним, німим, невидимим, не заважаючи

Що я вмію бути хорошим незнайомцем

Мені заборонено бути «бла», або посереднім, я залишаюся у віртуальності

Змішана фація, відображення нашого часу

Ваші упередження важкі, їх важко подолати

Демонізовані, сестри надягали довгу вуаль на короткі ідеї

Знедолені, ми програємо з самого початку

Дарую троянди тим, хто має темні думки

Справедливе явище, присоска, на яку можна постукати

Історія показала нам, що ім’я може скалічить

Те, що у нас на обличчі, не намагайтеся це стерти

Ми залишаємося сповнені багатства, упереджень, які потрібно подолати