Грустная - Туманный стон

Лааа-ла.

Ла-ла-ла-ла-ла

Лааа-ла.

Ла-ла-ла-ла

Кроме песен и стихов, больше ничего не мог он.

Погибал под колесницей своих собственных мозгов.

С тихой грустью отрывался от мечты, как от руки,

Что вцепилась крепко в гриф почти по самые мозги.

На концертах, на чужих оживал и рок-н-роллу

Клялся свято.

Только их, клятв хватало лишь до дому:

Прыг за струны — и опять, ну, кому все это надо?

Что-то я слегка охрип и фальшивая гитара.

Жизнь — дерьмо!

Друзья — говно!

Все подохнем все равно!

Но зато по маракуре или водочке вкуснючей

Выдавал такие штуки — все от сердца, где же круче!..

Жизнь как будто расписание.

Все понятно до конца.

Девки клевые!

Что надо!

Может, выпьем и винца?

Раз стакан — родилась песня, раз капелла — психодел.

Да такой крутой, что треснешь!

Получилось — что хотел.

По утру, какие роки?

Миновали братцы сроки.

А давно уже пора за макухой со двора.

Скоро осень!

Пластилин!

И патенты, как один.

Но, а если осенит, в руки просится гитара.

Сразу песня — «Все козлы… тили-тили, лала-лала…»

Или «Я тебя люблю, прям сейчас хочу жениться…»

Мне не спится одному и тоска по ягодицам.

Денег нет, любви нема, дети будут, Фатима!

Лаа-ла.

Ла-ла-ла-ла-ла

Лаа-ла.

Ла-ла-ла-ла

Окрім пісень і віршів, більше нічого не міг він.

Гинув під колісницею своїх власних мізків.

З тихим сумом відривався від мрії, як від руки,

Що вчепилася міцно в гриф майже по самі мізки.

На концертах, на чужих оживав і рок-н-ролу

Клявся свято.

Тільки їх, клятв вистачало лише додому:

Стриб за струни — і знову, ну, кому все це треба?

Щось я злегка охрип і фальшива гітара.

Життя — лайно!

Друзі — гівно!

Все здохнемо все одно!

Але зате по маракурі або горілці смачнішою

Видавав такі штуки — все від серця, де ж крутіше!

Життя начебто розклад.

Все зрозуміло до кінця.

Дівки кльові!

Що треба!

Може, вип'ємо й вінця?

Раз стакан - народилася пісня, раз капела - психодел.

Так, такий крутий, що тріснеш!

Вийшло — що хотів.

Вранці, які роки?

Минули брати терміни.

А давно вже час за маківкою з двору.

Незабаром осінь!

Пластилін!

І патенти, як один.

Але, якщо осінить, в руки проситься гітара.

Відразу пісня — «Всі козли… тилі-тілі, лала-лала…»

Або «Я тебе люблю, прям зараз хочу одружитися ...»

Мені не спиться одному і туга за ягодицями.

Грошей немає, кохання нема, діти будуть, Фатімо!