Dajte mi na to liek - Tublatanka

V sobotu chodím cez štyri vody za svojím lekárom.

Trochu sa potím, trochu sa potím, keď ukážu — to je on.

Už sa mi díva, už sa mi díva do hlavy cez oko.

Vraj, čo sa mi sníva, čo sa mi sníva posledných päť rokov.

Vždy vidím iba desať ponoriek, stotridsaťosem čiernych žiaroviek.

Dajte mi na to liek, dajte mi na to liek,

som bútľavý, som bývalý, som nízkopodlažný.

Dajte mi na to liek, dajte mi na to liek,

veď nie som ešte bláznivý, chcem aspoň chvíľu žiť.

Sto rokov chodím cez modré vody za svojím lekárom.

Trochu sa potím, trochu sa potím, veď neviem či to je on.

Vždy vidím iba desať ponoriek, stotridsaťosem čiernych žiaroviek.

Dajte mi na to liek, dajte mi na to liek,

som bútľavý, som bývalý, som nízkopodlažný.

Dajte mi na to liek, dajte mi na to liek,

veď nie som ešte bláznivý, chcem ešte chvíľu žiť.

У суботу я йду через чотири води до лікаря.

Трохи спітніє, трішки потіє, як з’являться — це він.

Він уже дивиться на мене, він уже дивиться мені в голову моїм оком.

Мовляв, те, про що я мріяв, про що мріяв останні п’ять років.

Я завжди бачу лише десять підводних човнів, сто тридцять вісім чорних лампочок.

Дай мені ліки, дай мені ліки,

Я пухка, я колишня, я невисока.

Дай мені ліки, дай мені ліки,

Я ще не божевільний, я хочу трохи пожити.

Я сто років іду блакитними водами свого лікаря.

Трохи потію, трішки спітнію, не знаю, чи це він.

Я завжди бачу лише десять підводних човнів, сто тридцять вісім чорних лампочок.

Дай мені ліки, дай мені ліки,

Я пухка, я колишня, я невисока.

Дай мені ліки, дай мені ліки,

Я ще не божевільний, я хочу трохи пожити.