Столько надо сказать - TRUEтень

Мы усталою походкой, между деревьев.

Солнце еще светит здесь, но уже не греет.

Тут летали птицы, но, но давно не пели.

В окружении домов не хлопают двери.

Те кто рождены слепыми

Не слепыми уже не прозреют.

Они устраивают пляски под чужой свирель

В небе нету облаков, низко плыли тучи

На фоне собственных поступков мы свое получим.

Вы пускали мою кровь она была багровой.

Вы лишили меня пульса и лишили крова.

Мы свободою дышали, но гремели оковы.

Вы не были свободны даже без замков.

Над холодными глазами, закрытые веки.

Нас уносят в бесконечности мутные реки.

Да он не был как они, он был человеком.

На уснувшую планету тихо падал снег.

На землю тихо падал снег, он был красным.

Кто написал эту картину, на бумаге маслом.

Ее тона не были юмором, одна сатира.

Наша жизнь пропахла смрадом уличных сартиров.

Кто тут хозяева планеты, если мы проездом?

Каждый п*др жаждет власти бл*ть каждый бездарь.

Поменяете хоромы скоро на коморы.

Ожидает нас ожидает нас исход Содома и Гоморры

Затворы лязгали, звуком отражались в небо.

Одни терпения просили, а другие хлеба

На планете столько мест где я еще не был.

Где я еще не был.

В ее размазанных глазах не было правды.

Ее слова звучали сладко, но как-то нескладно.

Нас запутали, где жарко, а где прохладно.

Все шагаем на закат бл*ть ногами ватными.

Закованные в цепи поем о прекрасном.

После смерти одинаковые, в жизни разные.

Деревянный макентош с лентой атласной

Скоро и твои поминки будет чей-то праздник.

Она не крутится назад, время на минус.

Удары оставляли ссадины, это не снилось.

И так страшно, Кто-то холодом дышит в затылок.

Моя планета крутилась.

И пусть это конец, но не шагу назад (но не шагу назад).

Снова дождь, и гроза, и снег.

Столько надо сказать мне (столько надо сказать).

И пусть стрелки часов это замкнутый круг (это замкнутый круг)

Продолжаем игру, брат, я не только добру рад.

И пусть это конец, но не шагу назад (но не шагу назад).

Снова дождь, и гроза, и снег.

Столько надо сказать мне (столько надо сказать).

И пусть стрелки часов это замкнутый круг (это замкнутый круг)

Продолжаем игру, брат, я не только добру рад.

Ми втомленою ходою, між дерев.

Сонце ще світить тут, але вже не гріє.

Тут літали птахи, але, але давно не співали.

В оточенні будинків не грюкають двері.

Ті, хто народжені сліпими

Не сліпими вже не прозріють.

Вони влаштовують танці під чужий сопілку

У небі немає хмар, низько пливли хмари

На тлі власних вчинків ми отримаємо.

Ви пускали мою кров вона була багряною.

Ви позбавили мене пульсу і позбавили даху.

Ми свободою дихали, але гриміли пута.

Ви не були вільні навіть без замків.

Над холодними очима, закриті повіки.

Нас несуть у нескінченності каламутні річки.

Так, він не був як вони, він був людиною.

На планету, що заснула, тихо падав сніг.

На землю тихо падав сніг, він був червоним.

Хто написав цю картину, на папері маслом.

Її тони не були гумором, одна сатира.

Наше життя пропахло смородом вуличних сартирів.

Хто тут господарі планети, якщо ми проїздом?

Кожен підказ жадає владі бути кожен бездар.

Поміняєте хороми скоро на комори.

Чекає нас чекає нас результат Содому і Гоморри

Затвори брязкали, звуком відбивалися в небо.

Одні терпіння просили, а інші хліба

На планеті стільки місць де я ще не був.

Де я ще не був.

У її розмазаних очах не було правди.

Її слова звучали солодко, але якось нескладно.

Нас заплутали, де спекотно, а де прохолодно.

Все крокуємо на захід блискучим ногами ватними.

Закуті в ланцюги співаємо про прекрасне.

Після смерті однакові, у житті різні.

Дерев'яний макентош зі стрічкою атласною

Незабаром і твої поминки буде свято.

Вона не крутиться назад, час на мінус.

Удари залишали садна, це не снилося.

І так страшно, Хтось холодом дихає в потилицю.

Моя планета крутилася.

І нехай це кінець, але не кроку назад (алене кроку назад).

Знову дощ, і гроза, і сніг.

Стільки треба сказати мені (стільки треба сказати).

І нехай стрілки годинника це замкнене коло (це замкнене коло)

Продовжуємо гру, брате, я не тільки добру радий.

І нехай це кінець, але не кроку назад (алене кроку назад).

Знову дощ, і гроза, і сніг.

Стільки треба сказати мені (стільки треба сказати).

І нехай стрілки годинника це замкнене коло (це замкнене коло)

Продовжуємо гру, брате, я не тільки добру радий.