Люблю - Трио «Меридиан»

Люблю, — но реже говорю об этом,

Люблю нежней, — но не для многих глаз.

Торгует чувством тот, что перед светом

Всю душу выставляет напоказ.

Тебя встречал я песней, как приветом,

Когда любовь нова была для нас.

Весной, но флейту забывает летом.

Ночь не лишится прелести своей,

Когда его умолкнут излиянья.

Но музыка, звуча со всех ветвей,

Обычной став, теряет обаянье.

Свое пропел и больше не пою.

ШЕКСПИР

Сонет 102

Люблю, — але рідше кажу про це,

Люблю ніжніше, але не для багатьох очей.

Торгує почуттям той, що перед світлом

Всю душу виставляє напоказ.

Тебе я зустрічав піснею, як привітом,

Коли кохання нове було для нас.

Навесні, але флейту забуває влітку.

Ніч не втратить принади своєї,

Коли його замовкають виливки.

Але музика, звучачи з всіх гілок,

Звичайний став, втрачає чарівність.

Своє проспів і більше не співаю.

ШЕКСПІР

Сонет 102