Твой сон - Триагрутрика

Ты не слышишь, как я на цыпочках крадусь по крыше.

Светят звёзды.

Засыпай скорей, уже поздно.

Я твой сон, я просто снюсь, и с рассветом я уйду в свою страну.

Я твой сон, но я боюсь, что вспоминая о тебе я не усну.

Этой ночью мне не до сна.

Этой ночью достаю до дна, вылетаю из окна.

Мой корабль идёт по волнам,

Через океан к неизвестны берегам.

Нам с тобою не до сна, всех сводит с ума весна,

Прямо в сердце, на, такова цена.

Такова цена, немая сцена, думаем одновременно.

Перемены, нам нужны перемены.

Не до сна, нас сводит с ума весна.

На улице море сна, над городом пелена размылена!

Бьет бороду седина, меняется сити наш,

Меняются времена стремительно.

Во мне грохочет война, взрывается тишина,

Из груди крик души пронзительно.

Атмосфера напряжена, но и я её люблю,

И она в меня влюблена.

Ты не вспомнишь, как мы с тобою улетим за полночь.

Луны в масках, я возьму тебя с собой в сказку.

Я твой сон, я просто снюсь, и с рассветом я уйду в свою страну.

Я твой сон, но я боюсь, что вспоминая о тебе я не усну.

Что-то пошло так, мне одному никак.

Нет солнца в облаках, свет не горит в окне.

Снег, не поются песни, мир не интересен,

Пресен, когда мы не вместе.

Время гонит, каждый день в агонии,

Каждый день в погоне.

"А кто нет?"

- думал я, куря на балконе.

Я думал "кто я?", сливаясь с толпою,

Засыпая, стоя в переполненном вагоне.

Растворяешь в алкоголе свой айс,

Скоро ты узнаешь, для чего мы крутили kingsize.

Мы вкусили уже всласть, наигрались в paradise,

Проворачивал спираль не один десяток раз.

Дотянулись до небес, там украли пару звезд.

Раздували на земле за респект, не за бабос.

Улыбались темноте, сливались в один поток.

Вызывали дождь, выпускали ток.

Нам с тобою не до сна, всех сводит с ума весна.

Нас сводит сама судьба, всё сходится как всегда.

Всё сводится к одному, что жизнь - это игра.

Оставляет эти знаки, идём по её следам.

Я твой сон, я просто снюсь,

И с рассветом я уйду в свою страну.

Я твой сон, но я боюсь,

Что вспоминая о тебе я не усну.

Ти не чуєш, як я навшпиньки крадуся по даху.

Світлять зірки.

Засинай швидше, вже пізно.

Я твій сон, я просто снюсь, і на світанку я піду в свою країну.

Я твій сон, але я боюся, що, згадуючи про тебе, я не засну.

Цієї ночі мені не до сну.

Цієї ночі дістаю до дна, вилітаю з вікна.

Мій корабель йде хвилями,

Через океан до невідомих берегів.

Нам з тобою не до сну, всіх зводить з розуму весна,

Прямо в серці, така ціна.

Така ціна, німа сцена, думаємо одночасно.

Зміни, нам потрібні зміни.

Не до сну, нас зводить з розуму весна.

Надворі море сну, над містом пелена розмилена!

Б'є бороду сивина, міняється сіті наш,

Змінюються часи швидко.

В мені гуркотить війна, вибухає тиша,

З грудей крик душі пронизливий.

Атмосфера напружена, але я її люблю,

І вона у мене закохана.

Ти не згадаєш, як ми з тобою полетимо за північ.

Місяця в масках, я візьму тебе із собою у казку.

Я твій сон, я просто снюсь, і на світанку я піду в свою країну.

Я твій сон, але я боюся, що, згадуючи про тебе, я не засну.

Щось пішло так, мені самому ніяк.

Немає сонця у хмарах, світло не горить у вікні.

Сніг, не співаються пісні, світ не цікавий,

Прісен, коли ми не разом.

Час жене, щодня в агонії,

Щодня в погоні.

"А хто ні?"

- думав я, курячи на балконі.

Я думав "хто я?", зливаючись з натовпом,

Засинаючи, стоячи у переповненому вагоні.

Розчиняєш в алкоголі свій айс,

Скоро ти дізнаєшся, навіщо ми крутили kingsize.

Ми скуштували вже насолоду, грали у paradise,

Провертав спіраль не один десяток разів.

Дотяглися до небес, там украли пару зірок.

Роздмухували на землі за респект, не за бабос.

Усміхалися темряві, зливалися в один потік.

Викликали дощ, випускали струм.

Нам з тобою не до сну, всіх зводить з розуму весна.

Нас зводить сама доля, все сходиться, як завжди.

Все зводиться до одного, що життя – це гра.

Залишає ці знаки, йдемо її слідами.

Я твій сон, я просто снюсь,

І на світанку я піду в свою країну.

Я твій сон, але я боюся,

Що, згадуючи про тебе, я не засну.