Облака - Триагрутрика

С утра по делам, суета по дворам,

Своим пацанам набираю пора.

Южный Урал не дыра, тонировка, гидра

Льёт, как из ведра.

Не видны номера, не видны мусора

Нас нет на экранах у баранов.

Рэп — это наша игра навсегда, и не надо нам Дим Биланов.

Прямая дорога я пьяный немного

Челяба — моё логово.

Проехали мимо суда и налоговой

Бомбят с незнакомого: «Кто говорит?

«Дела порешали, встали у дома высокого,

Думаем чё кого, на стекле наше лого,

Впереди прекрасное далёкое, охото многово.

Выводы, поводы, выгоды, хлопоты

Люди, как роботы — вот они.

Унылые, серые, глупые, клоны

У нас называются — ботами.

Выключен сотовый, стаканчик содовой

Может и в чём то и лодыри,

Но влюбую погоду, народу битком

На студийке рэп до одурии.

Я люблю этот миг, наш город дымит,

Я люблю этот пик, этот бит,

Этот вид из окна мне другого не надо

Любимая рядом рада.

Дома порядок, в норме достаток,

И всегда на подхвате ребята,

И чужая страна не нужна,

Нам не надо чужого заката.

Припев:

Облака, там и тут

Одинаковые.

Облака, там и тут

Одинаковые.

Облака нависли, застыли,

Прячут от солнца, нас в этой квартире.

Кажется город уснул, кажется город остыл,

Но только с виду.

Вся команда в сборе, в ритме

Открыты двери на входе.

Люди на входе, люди на выходе,

В холе на хопе, на главном танцполе.

Старые песни о главном по своему,

Стайл жоский, клуб подпольный

Бит, как будто это был баскетбольный мяч

С другого конца поля.

Это наша родина — Челяба, *ба

На дорогах видно в своём сити номер региона.

Я курю с балкона в дома, город полон клонов,

На дорогах монотонно, так уходит в даль автоколонна.

ТГК на микрофонах, жди монологов, my nigga

О том, как выжить в Париже,

О том, как двигать глыбы.

Припев:

Облака, там и тут

Одинаковые.

Облака, там и тут

Одинаковые.

З ранку по справах, метушня по дворах,

Своїм пацанам набираю час.

Південний Урал не дірка, тонування, гідра

Ллє як з відра.

Не видно номери, не видно сміття

Нас немає на екранах у баранів.

Реп - це наша гра назавжди, і не треба нам Дім Біланов.

Пряма дорога я п'яний трохи

Челяба - моє лігво.

Проїхали повз суд і податкову

Бомбять із незнайомого: «Хто говорить?

«Справи вирішували, стали біля будинку високого,

Думаємо чогось, на склі нашого лого,

Попереду прекрасне далеке, хочеться багато.

Висновки, приводи, вигоди, клопоти

Люди, як роботи— ось вони.

Похмурі, сірі, дурні, клони

У нас називаються ботами.

Вимкнено стільниковий, стаканчик содовий

Може і в чем то і човники,

Але будь-якої погоди, народу вщерть

На студійці реп до одурії.

Я люблю цю мить, наше місто димить,

Я люблю цей пік, цей біт,

Цей вид з вікна мені іншого не треба

Улюблена поряд рада.

Вдома порядок, у нормі достаток,

І завжди на підхваті хлопці,

І чужа країна не потрібна,

Нам не треба чужого заходу.

Приспів:

Хмари, там і тут

Поодинокі.

Хмари, там і тут

Поодинокі.

Хмари нависли, застигли,

Ховають від сонця, нас в цій квартирі.

Здається місто заснув, здається, місто охололо,

Але тільки з виду.

Вся команда в зборі, в ритмі

Відкриті двері на вході.

Люди на вході, люди на виході,

У холі на хопі, на головному танцполі.

Старі пісні про головному по своєму,

Стайл жіночий, клуб підпільний

Біт, начебто це був баскетбольний м'яч

З іншого кінця поля.

Це наша батьківщина — Челяба, *ба

На дорогах видно в своєму сіті номер регіону.

Я курю з балкона в будинки, місто повне клонів,

На дорогах монотонно, так йде в далечінь автоколона.

ТГК на мікрофонах, чекай монологів, my nigga

Про тому, як вижити в Парижі,

Про те, як рухати брили.

Приспів:

Хмари, там і тут

Поодинокі.

Хмари, там і тут

Поодинокі.