Love, _____. - Transit

I always knew that I would live and die in Boston

When I was five I put my hands into cement and you knelt beside me

It dried up and hardened so fast

We packed our bags and headed south

Leaving them behind, never coming back

To those same small hands that pulled you through a crosswalk

Ready for whatever’s coming next

Someday I hope you find everything you want

And just forgive me for everything I’m not

I’ll try and hide how damaged I’ve become

Oh my god, why is the world so sad?

I always knew that I would live and die in Boston

When I was five I put my hands into cement and you knelt beside me

It dried up and hardened so fast

I guess I found my way back home but those hands no longer fit

(I was never any good at saying sorry, thank you for that.)

But I’m ready for whatever is whatever is coming next

I always knew that I would live and die in Boston

When I was five I put my hands into cement

And you knelt besides me

It dried up and hardened so fast

Я завжди знав, що живу й помру в Бостоні

Коли мені виповнилося п’ять, я вклав руки в цемент, і ти став на коліна біля мене

Воно висохло і затверділо так швидко

Ми спакували валізи й поїхали на південь

Залишаючи їх позаду, ніколи не повертаючись

До тих самих маленьких рук, які витягли вас через пішохідний перехід

Готовий до всього, що буде далі

Я сподіваюся, що колись ви знайдете все, що хочете

І просто пробач мені за все, чим я не є

Я постараюся приховати, наскільки я зіпсований

Боже мій, чому світ такий сумний?

Я завжди знав, що живу й помру в Бостоні

Коли мені виповнилося п’ять, я вклав руки в цемент, і ти став на коліна біля мене

Воно висохло і затверділо так швидко

Здається, я знайшов дорогу додому, але ці руки більше не підходять

(Я ніколи не вмів вибачити, дякую за це.)

Але я готовий до всього, що б не було попереду

Я завжди знав, що живу й помру в Бостоні

Коли мені було п’ять, я вклав свої руки в цемент

І ти став на коліна біля мене

Воно висохло і затверділо так швидко