Second to Right - Transit

We only want what we can’t have

We’re always hung up in the past

So many things we can’t take back

I guess I thought we’d always last

Brighter days fade away to black

That sinking feeling never stops

I can’t be your shelter

Can’t be your home

Can’t be the one to call your own

That silver star second to right

Won’t shine again a second time

I can’t be your shelter

Can’t be your home

Can’t be the one to call your own

That silver star second to right

Won’t shine again a second time

Head in the clouds stepping over cracks

Head for the hills, just know your way back

This content it will never last

That sinking feeling never stops

Oh no no no

I can’t be your shelter

Can’t be your home

Can’t be the one to call your own

That silver star second to right

Won’t shine again a second time

I can’t be your shelter

Can’t be your home

Can’t be the one to call your own

That silver star second to right

Won’t shine again a second time

Oh no no no

Vice is only temporary not an escape

Your skies are dark cherry

The sun always sinks

As you dance into the night

The moment passes by

Falling in and out of contrast

I will wipe away the past

Oh no no no

I can’t be your shelter

Can’t be your home

Can’t be the one to call your own

That silver star second to right

Won’t shine again a second time

But I can see you looking in

Always trying to catch a glimpse

I can see you looking in

Like a breath on a mirrored glass

I will wipe away the past

That sinking feeling never stops

Ми хочемо лише того, чого не можемо мати

Ми завжди зависли в минулому

Так багато речей, які ми не можемо повернути

Здається, я думав, що ми завжди триватимемо

Світлі дні переходять у чорний колір

Це відчуття занурення ніколи не припиняється

Я не можу бути твоїм притулком

Не може бути вашим домом

Не можна закликати до себе

Ця срібна зірка, друга праворуч

Не буде сяяти знову вдруге

Я не можу бути твоїм притулком

Не може бути вашим домом

Не можна закликати до себе

Ця срібна зірка, друга праворуч

Не буде сяяти знову вдруге

Голова в хмарах, переступаючи через тріщини

Вирушайте на пагорби, просто знайте дорогу назад

Цей вміст не триватиме ніколи

Це відчуття занурення ніколи не припиняється

О ні ні ні

Я не можу бути твоїм притулком

Не може бути вашим домом

Не можна закликати до себе

Ця срібна зірка, друга праворуч

Не буде сяяти знову вдруге

Я не можу бути твоїм притулком

Не може бути вашим домом

Не можна закликати до себе

Ця срібна зірка, друга праворуч

Не буде сяяти знову вдруге

О ні ні ні

Порок — це лише тимчасовий характер, а не втеча

Твоє небо темно-вишневе

Сонце завжди заходить

Коли ви танцюєте до ночі

Мить минає

Контрастність і випадання

Я зітру минуле

О ні ні ні

Я не можу бути твоїм притулком

Не може бути вашим домом

Не можна закликати до себе

Ця срібна зірка, друга праворуч

Не буде сяяти знову вдруге

Але я бачу, як ти дивишся всередину

Завжди намагаюся кинути поглядом

Я бачу, як ти дивишся всередину

Як подих на дзеркальному склі

Я зітру минуле

Це відчуття занурення ніколи не припиняється