Atlas - Transit

City walls are caving in

Once buildings stood so tall

Just metal scraps beneath our feet

This feeling’s unsettling

We’re caught in a freefall just waiting for an end

The weight of the world it presses down on me

I feel my bones begin to crack and break

The weight of your words they’re pressing down on me

I feel my insides opening

This year won’t be the last one

(Return this desert to a sea.)

This year won’t be the last one

(Tonight let’s disengage)

This year won’t be the last one

(Return this desert to a sea.)

This year won’t be the last one

(Let's disengage)

We’re kept sheltered from our own devices, sheltered from the cold

Doors and windows boarded tight resistant to the world

Sheltered from our own devices, from the cold

Soon we’ll return this desert to a sea

Міські стіни руйнуються

Колись будівлі були такі високі

Просто металеві клаптики під нашими ногами

Це відчуття тривожне

Ми потрапили у вільне падіння й чекаємо кінця

Вага світу, який він тисне на мене

Я відчуваю, що мої кістки починають тріщати й ламатися

Вага твоїх слів вони тиснуть на мене

Я відчуваю, як відкривається мій внутрішній простір

Цей рік не буде останнім

(Поверніть цю пустелю в море.)

Цей рік не буде останнім

(Сьогодні ввечері давайте розлучимося)

Цей рік не буде останнім

(Поверніть цю пустелю в море.)

Цей рік не буде останнім

(Давайте розлучимося)

Нас тримають захищеними від наших власних пристосувань, захищеними від холоду

Двері та вікна закриті дошками, стійкі до світу

Захищені від власних пристосувань, від холоду

Незабаром ми повернемо цю пустелю в море