2-XL - Transceiver

The world’s first sentient machine.

Booting myself sensors agleam.

Sleep mode, perchance to dream.

The world’s first sentient machine.

The new Robotics Museum,

a short day trip from here.

Compu-Code 543M,

soliptic programs disappear.

I’m a mechanical monster,

and I’m mimicking movements and managing myself,

never knowing why I do the things I do,

only that I must to the things that I was programmed to.

And I’m ruminating, pontificating

on the pleasures of the flesh,

my hormones emanating,

fearing every moment the embankment in the sky

that’s been embedded in my syntax,

it’s where robots go to die.

Am I mortal?

What is mortal.

Will I die?

Who am I?

I’m the robot christened 2-XL,

wallowing alone in my half-automated hell.

A, B, or C, look deep into me,

my flashing red eyes and theorize.

My infinite knowledge,

a virtual college,

you’d never guess my wisdom judging by my size.

Domo ari gato, to me, Roboto,

I have the answers, I ask the questions,

praise me lavishly, bidi bidi label me

omniscient robot love soldier.

Am I mortal?

What is mortal.

Will I die?

Who am I?

I’m the robot christened 2-XL,

wallowing alone in my half-automated shell.

Перша в світі розумна машина.

Завантаження сам датчики світяться.

Режим сну, можливо, сон.

Перша в світі розумна машина.

Новий музей робототехніки,

Коротка одноденна поїздка звідси.

Compu-Code 543M,

соліптичні програми зникають.

Я механічний монстр,

і я імітую рухи та керую собою,

ніколи не знаючи, чому я роблю те, що я роблю,

лише те, що я повинен робити те, на що я був запрограмований.

І я розмірковую, понтифікую

на задоволеннях плоті,

мої гормони, що виділяються,

щохвилини боятися насипу в небі

який вбудовано в мій синтаксис,

це місце, де роботи йдуть вмирати.

Я смертний?

Що таке смертний.

Чи помру я?

Хто я?

Я робот, якого охрестили 2-XL,

самотньо валятися в моєму напівавтоматизованому пеклі.

А, Б чи В, подивися глибоко в мене,

мої червоні очі, що спалахують, і теоретизувати.

Мої безмежні знання,

віртуальний коледж,

ти ніколи не здогадаєшся про мою мудрість, судячи з мого розміру.

Domo ari gato, мені, Roboto,

У мене є відповіді, я ставлю запитання,

хваліть мене щедро, біді біді клейміть мене

всезнаючий робот любовний солдат.

Я смертний?

Що таке смертний.

Чи помру я?

Хто я?

Я робот, якого охрестили 2-XL,

самотньо валяючись у моїй напівавтоматизованій оболонці.