What Child Is This? - Trans-Siberian Orchestra

The old man stood there thinking

While staring in that old toy shop

With its carousel still turning round

In front of a music box clock

For what good’s a clock without a chime

A useless thing that just keeps time

Recording moments that come and leave

But this clock’s chimes struck midnight

Upon a lost christmas eve

And when the final chime had spoken

And the twelfth bell had finally rung

The indecision in the father was broken

He now knew what had to be done

So he got into a yellow cab

And prayed that it might lead

Through all this snow and streetlight glow

To a past he might retrieve

When the taxi dropped him off

At the boarding house hotel

It was a rundown building

With a musty, rundown smell

And he asked for his son

From the hotel’s night desk clerk

Who said his son was not there

He was not back from work

When the father said that was impossible

The clerk replied, «i'm not here to debate

But he works at the hospital, just down the block

If you want you can sit here and wait

But he never returns till real late»

Then the father tried asking another question

But the clerk went back to watching his tv

Which was also playing, «how the grinch stole christmas»

And the father mused, «this movie has no sympathy,

Well, at least not when it comes down to me»

Once outside he saw the hospital’s entrance

And went to information by the front door

Who confirmed that his son had a job there

And worked up on the seventh floor

So he took the elevator up to that floor

Which was marked «maternity»

And the man knew in his heart that this was a mistake

For his son working here could not be

But the nurse on duty reconfirmed that he did

And since her rounds were about to begin

If he would like to follow her

She would gladly take the father to him

So he followed her to a large dark room

That to him seemed unusually empty

Except for several incubators glowing on the right

Each with a trembling baby

These infants were all extremely frail

And obviously in incredible pain

And this sight cut deep into that father’s soul

And he asked the nurse, please, to explain

«these children were born to mothers

Who were addicted to crack cocaine

And these children are born in complete withdrawal

For that drug is still deep in their veins

We can give them no other drugs to ease their withdrawals

Since they are born premature and quite frail

And any form of pain killer

Could easily cause their small hearts to fail"

«and what does my son do here?»

The father asked, «he is not a patient, i assume»

The nurse did not say a single word

But nodded to the far left corner of the room

And there the father saw his son

Who looked like himself when he was a younger man

Rocking back and forth in a rocking chair

A trembling infant held in his hands

And in his arms the child did not cry

But slept to silent lullabies

And his son rocked that newborn back and forth

Until finally, a dream was caught

But still at his rocking, his son faithfully kept

Till that poor child’s trembling had also, finally, left

Then the nurse whispered softly

Into the father’s ear

Something that a blind man could see

But the father needed to hear

Whispered to him in this room

Filled with mankind’s misbegotten

Something that the father had known once

But somehow had forgotten

She said, «it is this way with each of us

We all need to be held, at least twice

Once upon the day that we are born

And once more when we leave this life

Your son has been coming to this place

Since as long as i’ve been working here

He’s never missed a single day

In nearly twenty years

He always arrives promptly on time

But a time card he does not keep

For he never leaves this maternity room

Until every last child is asleep"

Then the nurse noticed the father

Trying to choke back the things he now felt

So mentioning she had to continue her rounds

She quietly excused herself

So he was now alone in the darkness

Between the past and future caught

Not knowing what to do

As his mind flooded with so many thoughts

Some beauty comes too early

While its moment never waits

And some beauty is always there

But never seen, till it’s too late

Look!

there is a moment

It has just slipped away

And so we lose our lives

In such ordinary ways

Where do we get our dreams from?

Where do we get our faith?

Is it something that we are born with

Or is it something for which we must wait?

The mist of things we once believed

The childhood truths for which we grieve

And in our lives could we have missed

Those that in the dark, the angels kiss

What child is this

Who laid to rest

That i now find here sleeping?

Do angels keep the dreams we seek

While our hearts lie bleeding?

Could this be christ the king

Whose every breath the angels bring?

Could this be the face of god, this child, the son i once carried?

What child is this

Who is so blessed he changes all tomorrows?

Replacing tears with reborn years

In hearts once dark and hollow

Could this be christ the king

Whose every breath the angels bring?

Could this be the face of god, this child, the son i once carried?

In the dead of the night

As his life slips away

As he reads by the light

Of a star faraway

Holding on

Holding off

Holding out

Holding in

Could you be this old

And have your life just begin?

Reading by the light of a lost christmas day

It begins

Reading by the light of a lost christmas day

Tell me how many times can this story be told

After all of these years it should all sound so old

But it somehow rings true in the back of my mind

As i search for a dream that words can no longer define

Reading by the light of a lost christmas day

And the time

Reading by the light of a lost christmas day

And the time and the years

And the tears and the cost

And the hopes and the dreams

Of each child that is lost

And the whisper of wings

In the cold winter’s air

As the snow it comes down

And visions appear everywhere

Reading by the light of a lost christmas day

In the air

Reading by the light of a lost christmas day

In the dead of the night

As his life slips away

As he reads by the light

Of a star faraway

Holding on

Holding off

Holding out

Holding in

Could you be this old

And have your life just begin

Reading by the light of a lost christmas day

It begins

Reading by the light of a lost christmas day

It begins

Reading by the light of a lost christmas day

It begins

Reading by the light of a lost christmas day

It begins

Старий стояв і думав

Дивлячись на той старий магазин іграшок

Його карусель все ще обертається

Перед годинником із музичною скринькою

Для чого вартий годинник без дзвінка

Марна річ, яка просто зберігає час

Запис моментів, які приходять і йдуть

Але куранти цього годинника пробили північ

У втрачений різдвяний вечір

І коли пролунав останній дзвоник

І ось нарешті пролунав дванадцятий дзвінок

Нерішучість батька була зламана

Тепер він знав, що треба зробити

Тому він сів у жовте таксі

І молився, щоб це може привести

Крізь весь цей сніг і вуличне освітлення

У минуле, до якого він може повернутися

Коли таксі його висадило

У готелі пансіонат

Це була зруйнована будівля

З затхлим запахом, що випадає

І він попросив сина

Від службовця нічної стійки готелю

Хто сказав, що його сина немає

Він не повернувся з роботи

Коли батько сказав, що це неможливо

Клерк відповів: «Я тут не для дискусії

Але він працює в лікарні, трохи нижче

Якщо бажаєте, можете сісти тут і почекати

Але він ніколи не повертається до пізно»

Потім батько спробував поставити інше запитання

Але клерк повернувся до перегляду телевізора

Яка також грала «Як Грінч вкрав Різдво»

І батько міркував: «цей фільм не викликає симпатії,

Ну, принаймні, коли справа доходить до мене»

Вийшовши назовні, він побачив вхід до лікарні

І пішов до інформації біля вхідних дверей

Який підтвердив, що його син мав там роботу

І працював на сьомому поверсі

Тож він піднявся на ліфті на той поверх

Яка мала позначку «декрети»

І чоловік знав у своєму серці, що це була помилка

Для сина працювати тут не могло

Але чергова медсестра підтвердила, що він

І оскільки її обходи мали розпочатися

Якщо він бажає слідувати за нею

Вона з радістю забрала б батька до собі

Тож він пішов за нею до великої темної кімнати

Це йому здавалося надзвичайно порожнім

За винятком кількох інкубаторів, які світяться праворуч

Кожен із тремтячою дитиною

Усі ці немовлята були надзвичайно слабкими

І, очевидно, відчуває неймовірний біль

І це видовище глибоко врізалося в душу батька

І він попросив медсестру, будь ласка, пояснити

«цих дітей народили матері

Які були залежними від креку

І ці діти народжуються в повній абстиненції

Тому що цей наркотик все ще глибоко в їхніх венах

Ми не можемо дати їм жодних інших ліків, щоб полегшити їх відмову

Так як вони народжуються недоношеними і досить слабкими

І будь-яка форма знеболюючого

Легко може спричинити невдачу їхніх маленьких сердець"

«а що мій син тут робить?»

Батько запитав: «Він не пацієнт, я припускаю»

Медсестра не сказала жодного слова

Але кивнув у дальній лівий куток кімнати

І тут батько побачив свого сина

Який був схожий на себе, коли був молодшим

Погойдування вперед і назад у кріслі-гойдалці

Тремтяче немовля тримає на руках

І на руках дитина не плакала

Але спав під тиху колискову

І його син колихав того новонародженого туди-сюди

Поки нарешті мрію не спіймали

Але все одно при його розгойдуванні син сумлінно тримався

Поки тремтіння тієї бідної дитини також, нарешті, не зникло

Потім медсестра тихо прошепотіла

На вухо батька

Щось, що міг побачити сліпий

Але батькові потрібно було почути

Прошепотів йому в цій кімнаті

Наповнений погано народженим людством

Те, що колись знав батько

Але чомусь забув

Вона сказала: «так з кожним із нас

Нас усіх потрібно тримати, принаймні двічі

Одного разу в день, коли ми народилися

І ще раз, коли ми підемо з цього життя

Ваш син приходив сюди

З того часу, як я тут працюю

Він ніколи не пропускав жодного дня

За майже двадцять років

Він завжди приходить швидко вчасно

Але табель роботи він не зберігає

Бо він ніколи не виходить із цієї пологової кімнати

Поки кожна остання дитина не засне"

Тоді медсестра помітила батька

Намагаючись придушити те, що він зараз відчував

Тож згадуючи, що їй довелося продовжувати свої обходи

Вона тихо вибачилася

Отже, тепер він був один у темряві

Між минулим і майбутнім потрапив

Не знати, що робити

Коли його розум заполонило багато думок

Деяка краса приходить занадто рано

Поки свого моменту ніколи не чекає

І якась краса завжди є

Але ніколи не бачили, поки не стало надто пізно

Подивіться!

є момент

Це просто вислизнуло

І тому ми втрачаємо життя

Такими звичайними способами

Звідки ми беремо наші мрії?

Звідки ми беремо нашу віру?

Це те, з чим ми народжуємося

Або це те, на що ми маємо чекати?

Туман речей, у які ми колись вірили

Істини дитинства, про які ми сумуємо

І в нашому житті ми могли пропустити

Ті, що в темряві ангели цілують

Що це за дитина

Хто спочив

Що я тепер знаходжу тут сплячим?

Чи ангели зберігають мрії, яких ми прагнемо

Поки наші серця стікають кров'ю?

Чи може це бути король Христос

Чий кожен подих ангели приносять?

Чи може це бути обличчя Бога, ця дитина, син, якого я колись носила?

Що це за дитина

Хто настільки благословенний, що змінює все завтра?

Заміна сліз на відроджені роки

У серцях, колись темних і порожніх

Чи може це бути король Христос

Чий кожен подих ангели приносять?

Чи може це бути обличчя Бога, ця дитина, син, якого я колись носила?

Глухої  ночі

Коли його життя вислизає

Коли він читає при світлі

Далека зірка

Тримаючись

Утримуючи

Протягуючи

Тримаючи в

Чи міг би ти бути таким старим?

А ваше життя тільки почалося?

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

Це починається

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

Скажи мені, скільки разів можна розповідати цю історію

Через стільки ціх років це все має звучати так старо

Але це якось правдиво звучить у моєму розумі

Коли я шукаю мрію, яку слова більше не можуть визначати

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

І час

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

І час, і роки

І сльози, і ціна

І надії, і мрії

Кожної втраченої дитини

І шепіт крил

У холодному зимовому повітрі

Як сніг, він падає

І всюди з’являються видіння

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

В повітрі

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

Глухої  ночі

Коли його життя вислизає

Коли він читає при світлі

Далека зірка

Тримаючись

Утримуючи

Протягуючи

Тримаючи в

Чи міг би ти бути таким старим?

І нехай твоє життя тільки починається

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

Це починається

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

Це починається

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

Це починається

Читання при світлі загубленого різдвяного дня

Це починається