Хороший клоун, мёртвый клоун - Тони Раут

Они поставили мне клеймо "монстр",

Я обернусь для них болью острой.

И пока поминальный костюм впору,

Хороший клоун, мёртвый клоун.

Из раны хлещет, я весь в крови под деревом,

Напоминая жертв своих откинусь от кровопотери.

Чтоб не уснуть с концами мне срежь веки!

Перед смертью наблюдаю я минувших дней флэшбеки.

Мама, почему люди жестоки ко мне?

Я никогда еще не видел в жизни столько камней,

Дети, каждый из них в моих глазах злодей,

И в адрес мой считали нужным что-то сказать, задеть.

Жизнь непроста, необычный пацан,

Голоса сказали "действуй" и я вышел на старт.

Достал нож, они враги мне, мы толком разные,

Я рисовать хотел цветными, но в палитре только красный.

Внутри их смех, убить их всех - желание,

Грубите мне.

Увидев гнев, - бежали все!

Не видать светлых ворот*, от страха к стенке народ,

Ведь я являюсь Альбиносом средь белых ворон.

Они поставили мне клеймо "Монстр",

Я обернусь для них болью острой.

И пока поминальный костюм впору,

Хороший клоун, мёртвый клоун.

Они поставили мне клеймо "Монстр",

Я обернусь для них болью острой.

И пока поминальный костюм впору,

Хороший клоун, мёртвый клоун.

Я был влюблен, она любила акробата.

Лишь ей душу изливал, пока окровавленное дышит.

Разум будущее рисовал, как на картинах, врал.

Мертв мой источник эндорфина, жаль.

С ее холодным сердцем совместил холодную сталь,

Что-то прекрасное убив, смотрел в холодные уста.

За гримом на лице побои прятал с рождения,

Но, к сожалению, на сердце шрам спрятать сложнее.

Спектакль кончился.

Подождем оваций.

Занавес!

Во всем виноват цирк.

Густым ручьём из раны пусть кровь идёт.

Можете смеяться, ведь грустный клоун мертв.

Умру в бреду.

Псы по следу пусть идут.

Рожденный в Раутвилле тут же и испустит дух.

И тело найдут скоро, но я даю слово -

Умереть, чтобы воскреснуть и вернуться снова!

Они поставили мне клеймо "Монстр",

Я обернусь для них болью острой.

И пока поминальный костюм впору,

Хороший клоун, мёртвый клоун.

Они поставили мне клеймо "Монстр",

Я обернусь для них болью острой.

И пока поминальный костюм впору,

Хороший клоун, мёртвый клоун.

Я несчастен, но вы только рады,

Я несчастен, так выпали карты.

Я несчастен, но вы только рады,

Я несчастен, так выпали карты.

Они поставили мне клеймо "Монстр",

И я обернусь для них болью острой.

И пока поминальный костюм впору,

Хороший клоун, мёртвый клоун.

Они поставили мне клеймо "Монстр",

И я обернусь для них болью острой.

И пока поминальный костюм впору,

Хороший клоун, мёртвый клоун.

Вони поставили мені тавро "монстр",

Я обернуся для них гострим болем.

І поки що поминальний костюм якраз,

Гарний клоун, мертвий клоун.

З рани хлище, я весь у крові під деревом,

Нагадуючи жертв своїх, відкинуся від крововтрати.

Щоб не заснути з кінцями мені на віки!

Перед смертю я спостерігаю минулих днів флешбеки.

Мамо, чому люди жорстокі до мене?

Я ніколи ще не бачив у житті стільки каміння,

Діти, кожен з них у моїх очах лиходій,

І на адресу мою вважали за потрібне щось сказати, зачепити.

Життя непросте, незвичайний пацан,

Голоси сказали "Дій" і я вийшов на старт.

Дістав ніж, вони вороги мені, ми до ладу різні,

Я малювати хотів кольоровими, але на палітрі тільки червоний.

Всередині їх сміх, вбити їх усіх - бажання,

Грубіть мені.

Побачивши гнів, бігли всі!

Не бачити світлих воріт*, від страху до стіни народ,

Адже я Альбінос серед білих ворон.

Вони поставили мені тавро "Монстр",

Я обернуся для них гострим болем.

І поки що поминальний костюм якраз,

Гарний клоун, мертвий клоун.

Вони поставили мені тавро "Монстр",

Я обернуся для них гострим болем.

І поки що поминальний костюм якраз,

Гарний клоун, мертвий клоун.

Я був закоханий, вона кохала акробата.

Лише їй душу виливав, доки закривавлене дихає.

Розум майбутнє малював, як на картинах, брехав.

Мертве моє джерело ендорфіну, шкода.

З її холодним серцем поєднав холодну сталь,

Щось чудове вбивши, дивився у холодні вуста.

За гримом на обличчі побої ховав від народження,

Але, на жаль, на серці шрам сховати складніше.

Вистава закінчилася.

Зачекаємо на овації.

Завісу!

У всьому винний цирк.

Густим струмком із рани нехай кров іде.

Можете сміятися, адже сумний клоун мертвий.

Помру в маренні.

Пси слідом нехай йдуть.

Народжений у Раутвіллі одразу і випустить дух.

І тіло знайдуть скоро, але я даю слово.

Померти, щоб воскреснути та повернутися знову!

Вони поставили мені тавро "Монстр",

Я обернуся для них гострим болем.

І поки що поминальний костюм якраз,

Гарний клоун, мертвий клоун.

Вони поставили мені тавро "Монстр",

Я обернуся для них гострим болем.

І поки що поминальний костюм якраз,

Гарний клоун, мертвий клоун.

Я нещасний, але ви тільки раді,

Я нещасний, то випали карти.

Я нещасний, але ви тільки раді,

Я нещасний, то випали карти.

Вони поставили мені тавро "Монстр",

І я обернуся для них гострим болем.

І поки що поминальний костюм якраз,

Гарний клоун, мертвий клоун.

Вони поставили мені тавро "Монстр",

І я обернуся для них гострим болем.

І поки що поминальний костюм якраз,

Гарний клоун, мертвий клоун.