Баллада о смерти солдата - Тони Раут, Talibal

Мама… Мама, меня оставил в поле отряд

Ведь у меня отнял ноги снаряд

Я не слабак, многие говорят

Не собираюсь тут от боли кричать я

Меня оставил в поле отряд

Ведь у меня отнял ноги снаряд

Я не слабак, многие говорят

Не собираюсь тут от боли кричать я

Тёмная ночь, ничего не видно

В спины дует ветер, провожающий на битву

Мама, прочитай ещё молитву

смерть она стала очевидной,

Бог мой, нас хватит ли на долго?

Пули будто с неба дождь, большинство намокло

Бог мой, ну почему так сложно?

Дай нам сил до дома, до дома

И я слышу взрыв, кто-то наступил на мину

Ему оторвало ноги, но сердце усердно билось

Он потеряв сознание был к дереву перетаскан

Пульс, кровь, жгут, перевязка

Пытаясь разбудить тебя, услышал: «отставить»

Либо всех убьют, либо тебя оставить

Нас окружили, ситуация убога

Но, надо спасти остальных, встретимся у бога

Мама, меня оставил в поле отряд

Ведь у меня отнял ноги снаряд

Я не слабак, многие говорят

Не собираюсь тут от боли кричать я

Меня оставил в поле отряд

Ведь у меня отнял ноги снаряд

Я не слабак, многие говорят

Не собираюсь тут от боли кричать я

Какого чёрта я ещё живой?

Подох бы лучше

Под носом куча шастает врагов, мне доктор нужен

Мать не хотела отпускать на год сына

Отпустила, а теперь будет плакать у цинка

Наш командир громче всех кричал: «Зажмем их»

И что теперь?

Мои ноги сейчас ошметки

Видела б меня моя сейчас, сразу бы в слёзы

Ночь освещали трассера, будто падают звёзды

Я видел себя в старости, с детьми и внуками,

Но меня снаряд настиг, обрубки ног и жгут они

Родине отдал долг, она заберёт жизнь как процент

Рад был бы выжить, но мы за ранее шли на расстрел

Я в окружении, хотел зайти со всех сторон

На них патронов нет, но на себя ещё один патрон

Голоса по близости, не буду умолять скотин

Им меня живым не взять

Мать прости!

Мамо… Мамо, мене залишив у поле загін

Адже у мене відняв ноги снаряд

Я не слабак, багато хто говорить

Не збираюся тут від болю кричати я

Мене залишив у полі загін

Адже у мене відняв ноги снаряд

Я не слабак, багато хто говорить

Не збираюся тут від болю кричати я

Темна ніч, нічого не видно

В спини дме вітер, який проводжає на битву

Мамо, прочитай ще молитву

смерть вона стала очевидною,

Бог мій, нас вистачить на довго?

Кулі ніби з неба дощ, більшість намокла

Бог мій, ну чому так складно?

Дай нам сил до будинку, до будинку

І я чую вибух, хтось наступив на хвилину

Йому відірвало ноги, але серце старанно билося

Він втративши свідомість був до дерева перетягнутий

Пульс, кров, джгут, перев'язка

Намагаючись розбудити тебе, почув: відставити

Або всіх уб'ють, або тебе залишити

Нас оточили, ситуація убога

Але, треба врятувати решту, зустрінемося у бога

Мамо, мене залишив у полі загін

Адже у мене відняв ноги снаряд

Я не слабак, багато хто говорить

Не збираюся тут від болю кричати я

Мене залишив у полі загін

Адже у мене відняв ноги снаряд

Я не слабак, багато хто говорить

Не збираюся тут від болю кричати я

Якого біса я ще живий?

Подох би краще

Під носом купа вештається ворогів, мені лікар потрібен

Мати не хотіла відпускати на рік сина

Відпустила, а тепер плакатиме у цинку

Наш командир найгучніше за всіх кричав: «Затиснемо їх»

І що тепер?

Мої ноги зараз ошметки

Бачила б мене моя зараз, одразу б у сльози

Ніч освітлювали трассера, наче падають зірки

Я бачив себе в старості, з дітьми і онуками,

Але мене снаряд наздогнав, обрубки ніг і джгуть вони

Батьківщині віддав борг, вона забере життя як відсоток

Радий був би вижити, але ми раніше йшли на розстріл

Я в оточенні, хотів зайти зі всіх сторін

На них патронів немає, але на себе ще один патрон

Голоси по близькості, не благатиму корів

Їм мене живим не взяти

Мати вибач!