Yo no sé - Tommy Torres

Yo no sé

mucho de la vida yo no sé.

Pensaba que a este punto yo tendría

todas las respuestas, pero ves…

Que yo no sé

si voy con la corriente o al revés.

Y cuando yo pregunto me repiten

que rece un padre nuestro y tenga fe.

Las horas dan y dan en el reloj.

El mundo cada vez lo veo peor.

Me quiero levantar y pienso:

Bye oh bye, ¿para qué?.

Si yo no sé

el que existe ahí fuera par a mí,

que sea más rico que quedarme aquí…

yo, debajo de estas sabanas junto a ti.

Ay yo no sé.

Papa pa parara…

Y yo sé

que no debo tener miedo a lo que aún no es

pero quedarme en el momento, a mí me cuesta.

Me piden que de un paso y yo doy diez.

Y sé también

que este sentimiento pasará

y que un día de estos se caerá el hechizo,

seremos como niños otra vez.

Los días van y van como reloj

y afuera el mundo gira en descontrol.

Me asomo a la ventana y pienso:

Bye oh bye, ¿levantarme, para qué?.

Las horas dan y dan en el reloj

y mi universo está en este colchón.

Te veo ahí tan coqueta y pienso:

Bye oh bye, ¿dejar esto, para qué?.

Yo no sé, yo no sé.

Не знаю

багато чого з життя я не знаю.

Я думав, що в цей момент у мене буде

всі відповіді, але бачите...

Цього я не знаю

якщо я пливу за течією чи навпаки.

І коли я прошу, вони повторюють

моліться Отче наш і віруй.

Години дають і дають на годиннику.

Я бачу, що світ стає все гіршим і гіршим.

Я хочу встати і думаю:

До побачення, до чого?

Так, я не знаю

той, що існує для мене,

це багатше, ніж залишатися тут...

я, під цими простирадлами поруч з тобою.

О, я не знаю.

Тато зупинись…

І я знаю

що мені не треба боятися того, чого ще немає

але залишатися в моменті мені важко.

Вони просять мене зробити один крок, а я роблю десять.

і я теж знаю

що це відчуття пройде

і що одного з цих днів чари впаде,

Ми знову будемо як діти.

Дні йдуть і минають, як годинник

і за межами світу виходить з-під контролю.

Дивлюсь у вікно і думаю:

До побачення, вставай, для чого?

Години дають і дають на годиннику

і мій всесвіт в цьому матраці.

Я бачу вас там таким кокетливим і думаю:

До побачення, до побачення, залишити це для чого?

Я не знаю, я не знаю.