Johhny McEldoo - Tommy Makem, The Clancy Brothers

There was Johnny McEldoo and McGee and me

And a couple of two or three went on the spree one day

We had a bob or two, which we knew how to blew

And the beer and whiskey flew and we all felt gay

We visited McCann’s, Maclaman’s, Humpty Dan’s

We then went into Swan’s, our stomachs for to pack

We ordered out a feed, which indeed, we did need

And we finished it with speed, but we still felt slack

Johnny McEldoo turned red white and blue

As a plate of irish stew he soon put out of sight

He shouted out «Encore!»

with a roar for some more

That he’d never felt before such a keen appetite

We ordered eggs and ham, bread and jam, what a cram

But him, we couldn’t ram, though we tried our level best

For everything we brought, cold or hot, mattered not

It went down him like a shot but he still stood the test

He swallowed tripe and lard by the yard, we got scared

We thought it would go hard when the waiter brought the bill

Told him to give o’er, but he swore he could lower

Twice as much again and more before he had his fill

He nearly supped a trough full of broth.

Says McGrath

«He'll devour the tablecloth if you don’t hold him in»

When the waiter brought the charge, McEldoo felt so large

He began to scowl and barge and his blood went on fire

He began to curse and swear, tear his hair in despair

And to finish the affair, called the shop man a liar

The shop man, he threw out and no doubt, he did clout

McEldoo he kicked about like an old football

Tattered all his clothes, broke his nose, I suppose

He’d have killed him with a few blows in no time at all

McEldoo began to howl and to growl, by my soul

Threw an empty bowl at the shop keeper’s head

Struck poor Mickey Flynn, peeled the skin from his chin

An a ruction did begin and we all fought and bled

The peelers did arrive, man alive, four or five

At us they made a drive for us all to march away

We paid for all the meat that we ate, stood a trait

And went home to ruminate on the spree that day

Там були Джонні МакЕлду, МакГі і я

І одного дня пара двох чи трьох вирушила на гулянку

У нас був боб або два, які ми вміли дувати

А пиво та віскі полетіли, і ми всі відчували себе геями

Ми бували в McCann’s, Maclaman’s, Humpty Dan’s

Потім ми пішли в Swan’s, щоб зібрати наші шлунки

Ми замовили канал, який нам дійсно потрібний

І ми завершили це швидше, але все ще відчували слабість

Джонні МакЕлду став червоно-білим і синім

Як тарілку ірландського тушкованого м’яса, він невдовзі зник із виду

Він вигукнув «На біс!»

з ревом ще трохи

Такого гострого апетиту він ніколи не відчував

Ми замовили яйця та шинку, хліб та варення, яка крамка

Але його, ми не змогли таранити, хоча ми викладалися якнайкраще

Бо все, що ми принесли, холодне чи гаряче, не мало значення

Це вразило його, як постріл, але він все одно витримав випробування

Він на подвір’ї ковтнув рубець і сало, ми злякалися

Ми подумали, що це буде важко, коли офіціант приніс рахунок

Сказав йому дати пропозицію, але він поклявся, що може знизити

Знову вдвічі більше і більше, поки він не наситився

Він ледь не наїв корита, повного бульйону.

— каже Макграт

«Він зжере скатертину, якщо ви його не притримаєте»

Коли офіціант приніс плату, МакЕлду почувався таким великим

Він почав хмуритися й ламатися, і його кров загорілася 

Він почав проклинати й лаятися, рвати волосся у розпачі

І щоб закінчити цю справу, назвав продавця брехуном

Продавець, він викинув, і, безсумнівно, він вплив

МакЕлду, він вдарився, як старий футбольний м’яч

Роздер весь одяг, зламав ніс, мабуть

Він би вбив його кількома ударами в найкоротші терміни

МакЕлду почав вити й гарчати, клянусь моєю душею

Кинув порожню миску в голову продавця

Вдарив бідолашного Міккі Флінна, здернув шкіру з підборіддя

Почалася сварка, і ми всі билися й стікали кров’ю

Очищувачі справді прибули, живий чоловік, четверо чи п’ять

У нас вони зробили заїзд, щоб ми всі вийшли

Ми заплатили за все м’ясо, яке з’їли, це була риса

І пішов додому, щоб поміркувати про гулянку того дня