Regenjacke - Tom Beck

Fünf vor zwölf,

die Bar ist leer.

Das Konto auch,

der Kopf wird schwer.

Das letzte Bier,

hätt's nicht gebraucht.

Die Jungs sind weiter,

du noch hier.

Die Frau zu haus',

will nicht mit dir.

Die letzten Krümel,

weg geraucht.

Deine Welt ist langsam nicht mehr zu ertragen.

Hast die Karre wieder vor die Wand gefahren.

Wartest ständig auf die Sonne doch sie geht nicht auf.

No

Zieh dir ne Regenjacke an.

Fang endlich an zu leben.

Das Glück liegt auf der Straße,

Es kostet nichts es auf zu heben.

Es sind die weichen,

die entscheiden wo die Reise hin geht.

Zieh dir n' Ticket nimm den Zug.

Gewartet hast du jetzt genug.

Du hängst daheim der Frust muss raus.

Du fährst ins nächste Freudenhaus.

Die wünsche bleiben unerfüllt.

Früher noch das Original.

Heute nicht mehr erste Wahl.

Die Tür nach draußen zu gemüllt.

In alten Zeiten ging dein griff noch nach den Sternen.

Dein neues Hobby ist in Selbstmitleid zu sterben.

Du wartest ständig auf die Sonne doch sie geht nicht auf.

No

Zieh dir ne Regenjacke an.

Fang endlich an zu leben.

Das Glück liegt auf der Straße,

Es kostet nichts es auf zu heben.

Es sind die weichen,

die entscheiden wo die Reise hin geht.

Zieh dir n' Ticket nimm den Zug.

Gewartet hast du jetzt genug.

Zieh dir ne Regenjacke an.

Fang endlich an zu leben.

Das Glück liegt auf der Straße,

Es kostet nichts es auf zu heben.

Es sind die weichen,

die entscheiden wo die Reise hin geht.

Zieh dir n' Ticket nimm den Zug.

Gewartet hast du jetzt genug.

Zieh dir ne Regenjacke an.

Fang endlich an zu leben.

Das Glück liegt auf der Straße,

Es kostet nichts es auf zu heben.

Es sind die weichen,

die entscheiden wo die Reise hin geht.

Zieh dir n' Ticket nimm den Zug.

Gewartet hast du jetzt genug.

(Dank an Caya für den Text)

Одинадцять п'ятдесят п'ять,

бар порожній.

Рахунок теж

голова стає важкою.

останнє пиво

це не було потрібно.

Хлопчики далі

ти досі тут

Жінка вдома

не хочу з тобою

останні крихти

закурив.

Ваш світ поступово стає нестерпним.

Ти знову пригнав візок до стіни?

Чекайте сонця, але воно не встане.

Ні

Одягніть дощовик.

Нарешті почніть жити.

Щастя в дорозі

Забрати його нічого не коштує.

Це м’які

хто вирішує, куди йти подорож.

Бери квиток, сідай на потяг.

Ви вже досить чекали.

Ви висите вдома, розчарування має піти.

Ви йдете до найближчого громадського будинку.

Бажання залишаються нездійсненними.

Раніше оригінал.

Сьогодні більше не перший вибір.

Двері назовні засмічені.

У давнину ти ще тягнувся до зірок.

Ваше нове хобі вмирає в жалі до себе.

Ви все чекаєте сонця, але воно не сходить.

Ні

Одягніть дощовик.

Нарешті почніть жити.

Щастя в дорозі

Забрати його нічого не коштує.

Це м’які

хто вирішує, куди йти подорож.

Бери квиток, сідай на потяг.

Ви вже досить чекали.

Одягніть дощовик.

Нарешті почніть жити.

Щастя в дорозі

Забрати його нічого не коштує.

Це м’які

хто вирішує, куди йти подорож.

Бери квиток, сідай на потяг.

Ви вже досить чекали.

Одягніть дощовик.

Нарешті почніть жити.

Щастя в дорозі

Забрати його нічого не коштує.

Це м’які

хто вирішує, куди йти подорож.

Бери квиток, сідай на потяг.

Ви вже досить чекали.

(Дякую Caya за текст)