Там - Точка росы

Я чиркнул спичкой по небу

Озарилось твое лицо

Мы вместе, а долго ли, коротко ли

До первых пустяков

До первой золы на залатанном камзоле,

До первых голубей на утренней крыше

И я не знаю, кто виноват —

Кто тихо сказал, или кто не услышал

Пр:

Там,

Облака плывут в ладонях

Там,

Ветер о тебе так стонет

О тебе бежит, поет и вдаль

Вдаль уносится моя дорога

Все у нас с тобой

Все останется до срока

Полчаса до рассвета

И стрелка укроет цифру «четыре»

Мы лежим, как строчки на открытой странице

Единственной книги в этом мире

Часы за стеною стучат

Часы, пожалуйста тише,

Я до сих пор не знаю, кто виноват —

Кто тихо сказал, или кто не услышал

Пр:

Тягучим медом летний день

Вальяжно капал с раскаленной крыши

Шумело улицей окно

И парус занавески поднимался все выше

Грязная посуда на столе

Две горсти косточек от вишен

Я никогда не узнаю, кто был виноват —

Кто тихо сказал, или кто не услышал

Я чиркнув сірником по небу

Осяяло твоє обличчя

Ми разом, а довго лі, коротко лі

До перших дрібниць

До першої золи на золотаному камзолі,

До перших голубів на ранковому даху

І я не знаю, хто винен—

Хто тихо сказав, або хто не почув

Пр:

Там,

Хмари пливуть у долонях

Там,

Вітер про тебе так стогне

Про тебе біжить, співає і вдалину

Вдалину відноситься моя дорога

Все у нас з тобою

Все залишиться до строку

Півгодини до світанку

І стрілка вкриє цифру «чотири»

Ми лежимо, як рядки на відкритій сторінці

Єдиної книги в цьому світі

Годинник за стеною стукає

Годинник, будь ласка,

Я досі не знаю, хто винен—

Хто тихо сказав, або хто не почув

Пр:

Тягучим медом літній день

Валяжно капав з розпеченого даху

Шуміло вулицею вікно

І вітрило фіранки піднімалося все вище

Брудний посуд на столі

Дві жмені кісточок від вишень

Я ніколи не дізнаюся, хто був винен

Хто тихо сказав, або хто не почув