New Orleans - Toby Keith

He was twenty-five, she was twenty-eight

He was home grown country, she’d just pulled off the interstate

She bought a Dr. Pepper, ten dollars' worth of gas

She was obviously lost but too afraid to ask directions

So he offered her a smile and a stick of Beech Nut gum

He said where you headed to girl, where are you coming from

She said

New Orleans but that’s another story

New Orleans that’s another time

That’s another town, that’s another life

First she stayed a day then she stayed a week

Couple of months later they were living on his parent’s street

He worked the station and she worked the store

And then they had a baby and

Then they had one more little Jesse

When she dropped the kids off at the mother’s day out

All the ladies had their questions

But they knew not to ask about

New Orleans but that’s another story

New Orleans that’s another time

That’s another town, that’s another life

Wednesday night supper at the First Baptist Church

Stranger standing in the doorway

As they’re passing out the dessert

He said «Go on and pack your bags

'Cause I’m here to take you home»

I’m going back to Louisiana

And woman I ain’t going to go without you

There’s a few defining moments in every person’s life

When you know what you’ve done wrong

And you know what you’ve done right

And before the congregation and her husband and her kids

She says, «How dare you even speak to me

After everything you did in»

New Orleans but that’s another story

New Orleans that’s another time

That’s another town, that’s another life

That’s another town, that’s another life

Йому було двадцять п’ять, їй — двадцять вісім

Він був домашньою країною, вона щойно виїхала з міжштатної автомагістралі

Вона купила «Доктор Пеппер», бензин на десять доларів

Вона, очевидно, заблукала, але занадто боялася запитати дорогу

Тож він запропонував їй посмішку й паличку гумки з букового горіха

Він сказав, куди ти прямуєш до дівчині, звідки ти родом

Вона сказала

Новий Орлеан, але це вже інша історія

Новий Орлеан, це інший раз

Це інше місто, це інше життя

Спочатку вона пробула день, а потім тиждень

Через пару місяців вони жили на вулиці його батьків

Він працював на станції, а вона в магазині

А потім у них народилася дитина і

Потім у них був ще один маленький Джессі

Коли вона відвозила дітей на день матері

У всіх жінок були свої запитання

Але вони знали, що не просити про це

Новий Орлеан, але це вже інша історія

Новий Орлеан, це інший раз

Це інше місто, це інше життя

Вечеря в середу в Першій баптистській церкві

Незнайомець стоїть у дверях

Коли вони роздають десерт

Він сказав: «Далі і пакуйте валізи

Тому що я тут, щоб відвезти вас додому»

Я повертаюся до Луїзіани

І жінка, я не піду без тебе

У житті кожної людини є кілька визначальних моментів

Коли ти знаєш, що зробив не так

І ви знаєте, що зробили правильно

І перед громадою, і її чоловіком, і її дітьми

Вона каже: «Як ти смієш говорити зі мною

Після всього, що ти зробив у»

Новий Орлеан, але це вже інша історія

Новий Орлеан, це інший раз

Це інше місто, це інше життя

Це інше місто, це інше життя