Земля мечты - Типичный Ритм

На самой высокой системе от Земли висит звезда —

Планета, где звучит «Типичный ритм», на море шумит волна.

Там вместо Солнца яркий свет луны, растут леса

И льется водопад на фоне большой скалы.

Закрыв глаза

на ветках листья спят.

Из глубины озер

доносятся звуки — потоки воды бурлят.

Там вечный запах чуда, вдоволь травы, там чудеса…

Из глубины лесов кричат живые птицы…

Или летит в небе птица, догоняя свою тень

На поле каплей роса ложится, становится светлей.

Там все покрыто темно-синим мхом

и каждый шум ложится эхом медных гор,

Затерянный звон из-под земли уходит в небеса.

Мелодию дня

меняет утром тишина.

Так высока

планета, где звучит мотив и так легка

вода, что точит белый риф

Моя мечта — там свет темно-синих морей,

Шумит волна, зовет в небо голос теней,

Горит звезда, плывет запах чуда-травы,

Там под «Типичные удары» оживаю сны.

Там каждый день дует ветер, омывается скала,

По лесу вдоль живых сосен простилается трава,

Навстречу лунному дню приходит лунная ночь,

Заметная мелодия всегда играет в дождь.

Новый ритм заставляет изменить полет орла,

По склону летят камни вниз, зевает вдали луна,

Выходит, поддавая дыма, густой туман

Из-под земли.

Ложится силой

Вечной зори.

Любимый танец: в такт

Качаются дубы.

На каждый миллиметр суши —

Подземные ходы.

Везде следы

диких зверей.

Мотив играет чтобы всем

стало теплей.

И наслаждается свободой

живая земля.

И каждый волен только ритму звучащему для

покрытых зелень полей.

Стирается

Время под вечностью ночей.

Сливается

С морем ручей…

Моя мечта — там свет темно-синих морей,

Шумит волна, зовет в небо голос теней,

Горит звезда, плывет запах чуда-травы,

Там под «Типичные удары» оживаю сны.

Слышится шум — тревога наполняет землю сна,

Стихает все вокруг.

Немая тишина

И только ритм набирает силу.

Из глубины скалистых гор

Как поднимает пламя.

Костер —

Стекает лава вниз, холм окутывает пар

Смывается река, под дымом спит вулкан.

Издалека

Слышен голос неба.

Шепчет

Забытые слова, в такт качает тело

Та звезда.

Приятней сна

Только запах чуда — Живой травы.

Море меняет цвет от синего до

Белой слезы.

Слепая мгла

Раздувает огонь из пепла.

Падает звезда,

Остывает земля и незаметно для мечты

Проходят дни и над планетой сладкий звук —

Течет вода с большой скалы

Моя мечта — там свет темно-синих морей,

Шумит волна, зовет в небо голос теней,

Горит звезда, плывет запах чуда-травы,

Там под «Типичные удары» оживаю сны.

На найвищій системі від Землі висить зірка

Планета, де звучить «Типовий ритм», на море шумить хвиля.

Там замість Сонця яскраве світло місяця, зростають ліси

І ллється водоспад на фоні великої скелі.

Заплющивши очі

на гілках листя сплять.

З глибини озер

долинають звуки - потоки води вирують.

Там вічний запах дива, вдосталь трави, там чудеса.

З глибини лісів кричать живі птахи.

Або летить у небі птах, наздоганяючи свою тінь

На поле краплею роса лягає, стає світлішою.

Там усе покрито темно-синім мохом

і кожен шум лягає луною мідних гір,

Загублений дзвін з-під землі йде в небеса.

Мелодію дня

міняє вранці тиша.

Така висока

планета, де звучить мотив і так легка

вода, що точить білий риф

Моя мрія— там світло темно-синіх морів,

Шумить хвиля, кличе в небо голос тіней,

Горить зірка, пливе запах дива-трави,

Там під "Типові удари" оживаю сни.

Там щодня дме вітер, омивається скеля,

По лісу вздовж живих сосен попрощається трава,

Назустріч місячному дню приходить місячна ніч,

Помітна мелодія завжди грає в дощ.

Новий ритм змушує змінити політ орла,

По схилу летять каміння вниз, позіхає вдалині місяць,

Виходить, піддаючи диму, густий туман

З-під землі.

Лягає силою

Вічний зорі.

Улюблений танець: в такт

Гойдаються дуби.

На кожен міліметр суші

Підземні ходи.

Скрізь сліди

диких звірів.

Мотив грає щоб усім

стало тепліше.

І насолоджується свободою

Жива Земля.

І кожен вільний тільки ритму звучить для

покриті зелені поля.

Стирається

Час під вічністю ночей.

Зливається

З морем струмок…

Моя мрія— там світло темно-синіх морів,

Шумить хвиля, кличе в небо голос тіней,

Горить зірка, пливе запах дива-трави,

Там під "Типові удари" оживаю сни.

Чується шум - тривога наповнює землю сну,

Стихає все довкола.

Німа тиша

І тільки ритм набирає сили.

З глибини скелястих гір

Як піднімає полум'я.

Багаття —

Стікає лава вниз, пагорб огортає пару

Змивається річка, під димом спить вулкан.

Здалеку

Чути голос неба.

Шепчет

Забуті слова, в такт качає тіло

Та зірка.

Приємніше сну

Тільки запах дива — Живої трави.

Море змінює колір від синього до

Білі сльози.

Сліпа імла

Роздмухує вогонь з попелу.

Падає зірка,

Охолоджується земля і непомітно для мрії

Минають дні і над планетою солодкий звук

Тече вода з великої скелі

Моя мрія— там світло темно-синіх морів,

Шумить хвиля, кличе в небо голос тіней,

Горить зірка, пливе запах дива-трави,

Там під "Типові удари" оживаю сни.