An Epitaph - Tiny Moving Parts, Old Gray

I used to be scared of death,

But now its my only friend.

I found comfort in it’s embrace

And solace in the grace that it leaves me each night.

I am no longer afraid to die because my world’s become so empty

You were so young, I owe this all to you.

You live in my every word, you’re the reason that i’m still alive

No one deserves to die, I never got to say goodbye.

So this is my goodbye to you,

And I hope wherever you are,

That you hear how my voice sounds now,

How in six years I haven’t drowned,

In the shadow that I have become,

In the shadow of my everyday,

In the darkness that I have become,

In the shadow of my everyday

And I still miss you,

You were the place that I called home,

And I am so alone.

Я колись боявся смерті,

Але тепер це мій єдиний друг.

Я знайшов розраду у його обіймах

І розраду в ласці, яку вона залишає мені щоночі.

Я більше не боюся померти, тому що мій світ став таким порожнім

Ти був такий молодий, що я всього завдячую тобі.

Ти живеш у кожному моєму слові, ти причина, чому я досі живий

Ніхто не заслуговує на смерть, мені ніколи не довелося попрощатися.

Тож це моє прощання з вами,

І я сподіваюся, де б ви не були,

Щоб ти чув, як зараз звучить мій голос,

Як за шість років я не втонув,

У тіні, якою я став,

У тіні мого щодня,

У темряві, якою я став,

У тіні моєї повсякденності

І я все ще сумую за тобою,

Ви були тим місцем, яке я називав домом,

І я такий самотній.