Vesien hallitsijan testamentti - Timo Rautiainen

Tuli kerran myrsky, vei kaiken siltä

Mitä sillä koskaan oli ollutkin

Silloin se päätti, kerran se on herra

Nuo voimat orjina palvelee

Kesken ei saa jättää

On vain jaksettava

Matohan olin, mutta kekseliäs

Niin sukuni laajalle levisi

Tuhansia vuosia uutterasti töitä

Lopuksi sain mitä ansaitsin

Kesken ei saa jättää

On vain jaksettava

Kohta ei matkaa jäljellä enää

Mihinkään

Kunnianarvoisasta on nyt tullut vanha

Tehnyt työnsä, voi poistua

Seuraavien vuoro jatkaa rakennusta, hyvä

Perustus on valmiina

Minulle ei jäänyt yhtään salaisuutta minkä

Voisin vielä selvittää…

Itseään säästämättä, kaikki edestämme

Enää autuus odottaa

Vannotti jokien kääntäjä

Tulvan, aaltojen haltija:

Älkää antako niiden koskaan virrata vapaina!

Колись у нього все забрала буря

Яким би воно не було

Ось тоді й вирішило, колись це пан

Ці сили служать рабами

Щоб не залишатися посередині

Треба просто терпіти

Я був хробаком, але винахідливим

Тому моя сім’я поширилася

Тисячі років наполегливої ​​праці

Нарешті я отримав те, що заслужив

Щоб не залишатися посередині

Треба просто терпіти

Більше подорожей не залишиться

У будь-якому місці

Почесний тепер став старий

Зробив свою роботу, можна піти

Наступний поворот, щоб продовжити будівництво, добре

Фундамент готовий

Я залишився без секрету що

Я ще міг дізнатися…

Не шкодуючи себе, ми всі перед нами

Більше ніякого блаженства чекати

Присягався річковим перекладачем

Повінь, тримач хвилі:

Ніколи не дозволяйте їм текти вільно!