Dansa (feat. Jan Lundgren och Duo Panacotta) - Timbuktu

Det här är ingen hjälte-saga, det är inte legendariskt

Inte kriminellt men inte heller något lagligt

Ingen komedi men inte helt och hållet tragiskt

Ingen promenad i parken eller ett safari

Jag bara strävar efter detta och vill inte ens ta i

Den sjukaste resan jag tvingats delta i

Bland änglar och demoner men det är fan ta mig inte Hollywood

I verkligheten flaxar tiden snabbare än en kolibri

Den massproducerade jakten på «life quality»

Och vilddjur i koppel som järnhandsken håller i

Flocken är kollektiv inga soloseglare

Kan överleva regelverken stegen räknas mer än de

Jag tar ormen vid svansen och gör det till en dans men

Ingen bär en krona utan törnarna i kransen om

Skiten är glassen och lyckan är strössel

Och gnistan är handen och tricksen i rösten och

Sitta med tanken att pickan vid höften men

Blicken är blanken och trycket i bröstet blir

Viskad till sand som lyktor i mörkret

Mycket vatten har runnit men inte stillat min törst

Den har nog hört den förut, men inte lyssnat förrän nu

För mina tankebanor är som autostrader utan slut

Och det går in genom samma öra som det kommer ut

För mina satelliter kretsar kring krångliga beslut

Kan inte sluta leta, leva utan att veta det

Det finns ingen pause-knapp på livets videospelare

Så jag dansar vidare som nån skjuter vid mina fötter ja

En vals på mig och jag steppar som fan fan

Det där med kärlek verkar mest vara hokus pokus

O det som en gång slog ut är nu en bruten krokus

Som en brusten dröm, försvinner med djup olust

Och lämnar mig ständigt sökande med sjukt fokus

Den sista hälsning som vita liljor, för fria viljor

Jag vill ju vidga vyer som nya brillor

Så ta dina skrillor och pinna som att det brinner

Och knacka dig på bröstplåten, hoppas att du vinner

För ju fler sockerbitar gör drycken inte bitter

Eller slänger man hjärtat på ryggen som ett smycke

Eller vänd kinden o piska vinden

När ensamheten sveper över dig som ryska vinter

För den som vill ha rosor, tål taggiga stjälkar

Att det på liv o död kan knappast vi hjälpa

Men kanske finns det någon som bedövar det pikanta

Så runt och runt rör vi oss och dansar, dansar…

Це не героїчна казка, не легенда

Не кримінальний, але й не юридичний

Без комедії, але не зовсім трагічний

Ні прогулянок по парку, ні сафарі

Я просто до цього прагну і навіть не хочу братися

Найгірша подорож, у якій мені доводилося брати участь

Серед ангелів і демонів, але це блін не бере мене Голлівуд

Насправді час летить швидше, ніж у колібрі

Масове виробництво гонитви за «якістю життя»

І диких тварин на повідку, що тримає залізна рукавичка

Зграя разом не є одиночними моряками

Може витримати правила, кроки мають більше значення

Я беру змію за хвіст і змушую її танцювати, але

Ніхто не носить корони без тернів у вінку

Лайно — це морозиво, а щастя — окроплення

І іскра — це рука і хитрощі в голосі і

Сядьте з думкою про те, щоб дерти в стегно

Погляд блискучий і тиск у грудях стає

Шепотіла до піску, як ліхтарі в темряві

Багато води втекло, але спраги не втамувала

Мабуть, чув це раніше, але не слухав досі

Бо мої думки, як автострадер без кінця

І вона входить через те саме вухо, що й виходить

Бо мої супутники обертаються навколо складних рішень

Не можу перестати шукати, жити, не знаючи цього

На відеоплеєрі життя немає кнопки паузи

Тож я танцюю, як хтось стріляє в мої ноги

Вальс на мене, і я наступаю як пекло

Ця річ з любов’ю переважно здається фокус-покусом

І те, що колись спалахнуло, тепер є зламаним крокусом

Як розбита мрія, зникає з глибоким неспокоєм

І змушує мене постійно шукати з хворим фокусом

Останній привіт, як білі лілії, на волю

Я хочу розширити огляди, як нові окуляри

Тож візьміть волани і приклейте, ніби горить

І торкніться нагрудника, сподіваючись на перемогу

Тому що чим більше шматочків цукру, тим напій не гірчить

Або ви кидаєте серце на спину, як прикрасу

Або підверни щоку і шмагай вітер

Коли самотність охоплює тебе, як російська зима

Для тих, хто хоче троянди, витримують колючі стебла

Що в житті і смерті нам навряд чи допомогти

Але, можливо, є хтось, хто приголомшить пікантність

Тож ми рухаємося і танцюємо, танцюємо…